Фактори впливу на формування економічних очікувань населення в Україні
DOI:
https://doi.org/10.18523/2519-4739212017119812Ключові слова:
очікування економічних агентів, інфляційні очікування, інфляція, девальваційні очікування, раціональні очікування, депозитні вклади населенняАнотація
У статті проведено теоретичний аналіз факторів впливу на формування економічних очікувань населення. Встановлено головні сектори діяльності країни, що несуть інформаційні сигнали для економічних агентів та містять унікальні особливості внаслідок історичної та культурної призми сприйняття їх населенням країни. Вказано на причинно-наслідкові зв’язки між цими секторами, що можуть пояснювати характер очікувань населення щодо майбутніх змін макроекономічних показників у країні. Визначено особливості характеру сформованих висновків щодо майбутніх змін в економіці країни залежно від типу інформаційного сигналу. Описано зв’язок між очікуваннями економічних агентів та дійсними макроекономічними показниками економіки країни на прикладі сприйняття майбутніх змін домогосподарствами країни, що також опосередковано вказує на раціональне усвідомлення населенням економічних процесів.
Матеріал надійшов 17.05.2017
Посилання
- Pesaran, M. H., Weale, M. (2005). Survey expectations. CWPE, 536.
- Orphanides, A., Williams, J. (2005). Monetary Policy with Imperfect Knowledge. Finance and Economics Discussion Series 2005-51. Washington: Board of Governors of the Federal Reserve System. https://doi.org/10.24148/wp2005-17
- Viegi, N., Demert, M. (2008). Inflation Targets as Focal Points. International Journal of Central Banking, 4 (1), 55-87.
- Pesendorfer, W., Gul, F. (2005). The Simple Theory of Temptation and Self-Control. Princeton University.
- Mackowiak, B., Wiederholt, M. (2009). Optimal Sticky Prices under Rational Inattention. Working Paper Series, 1009. https://doi.org/10.1257/aer.99.3.769
- Reis, R., Mankiw, N. (2002). Sticky information versus sticky prices: a proposal to replace the new Keynesian Phillips curve. The Quarterly Journal of Economics, 1295-1328. https://doi.org/10.1162/003355302320935034
- Carroll, A. B. (2003). Corporate Social Responsibility: A Three-Domain Approach. Business Ethics Quarterly, 13 (4), 503-530. https://doi.org/10.5840/beq200313435
- Clark, T. E., & Davig, T. (2008). An Empirical Assessment of the Relationships Among Inflation and Short- and Long-Term Expectations. Federal Reserve Bank of Kansas City.
- Smith, V. L. (1991). Rational Choice: The Contrast between Economics and Psychology. The Journal of Political Economy, 99 (4), 877-897. https://doi.org/10.1086/261782
- Galati, G., Poelhekke, S., & Zhou, C. (2011). Did the crisis affect inflation expectations? International Journal of Central Banking, 7 (1), 167-207.
- Hordahl, P. (2008). The inflation risk premium in the term structure of interest rates. BIS Quarterly Review (September), 23-38.
- Gorodnichenko Y., Coibion, O. (2015). Inflation expectations in Ukraine: a long way to targeting. Visnyk NBU, 233, 6-24.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Pavlo Leshchenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
с) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).