Вплив реклами та інших форм комунікації на поведінку споживачів
DOI:
https://doi.org/10.18523/2519-4739.20194.1.82-87Ключові слова:
реклама, маркетинг, маркетингові комунікації, поведінка споживача, ефективністьАнотація
У статті розглянуто сутність комунікації як сучасного інструменту впливу на поведінку споживача. Актуальність дослідження пов’язана з тим, що традиційні маркетингові інструменти вже не забезпечують компаніям очікуваного ефекту, споживачеві потрібно від продавця щось більше. Для сучасних організацій дедалі важливішим стає визначення найефективніших форм комунікації, реакції цільової аудиторії на кожну з них. У статті наголошено важливість вивчення структури споживання, забезпеченості товарами, тенденцій купівельного попиту, аналізу процесів та умов задоволення основних прав споживачів (типологія споживачів, моделювання їхньої поведінки на ринку, прогноз очікуваного попиту). Автори розглядають модель «стимул-реагування», або «чорна скринька», що зосереджена на споживачеві, передовсім, як на особистості, яка вміє вирішувати проблеми та реагує на низку зовнішніх і внутрішніх факторів під час ухвалення рішення про купівлю. Саме на цьому етапі можна вплинути на думку споживача за допомогою різних методів комунікації. Наведено фактичні дані маркетингового дослідження щодо ставлення споживачів мережі супермаркетів «Сільпо» до різних каналів комунікації. За підсумками проведеного опитування виявлено спонукальну до відвідування магазину дію кожної з форм комунікації. На підставі результатів дослідження сформовано рекомендації щодо вдосконалення комунікаційної політики ритейлу в сучасних економічних умовах. Запропоновані зміни сприятимуть більш ефективному використанню рекламного бюджету мережі супермаркетів «Сільпо», якщо розподіляти його між тими каналами, що мають дієвий вплив на споживача.
Матеріал надійшов 20.05.2019
Посилання
- Karpova, S. V. (2014). Advertising: tutorial and workshop for applied bachelor's degree. Moscow: Yurait.
- Shorobura, I. M., Dolynsʹkyy, E. V., & Dolynsʹka, O. O. (2015). Management of Higher Education. Khmelʹnytsʹkyy: PP Zakolodnyy M. I.
- Shmyha, U. I. (2006). Effectiveness of TV advertising in Ukraine (communicative aspect) (Candidate dissertation). Kyiv. Taras Shevchenko National University of Kyiv.
- Larina, Ya. S., & Ryabchyk, A. V. (2014). Consumer behavior. Kyiv: Akademiya.
- Reading: The “Black Box” of Consumer Behavior. (2017). Retrieved from https://courses.lumenlearning.com/clinton-marketing.
- Deyyan, A. (2002). Advertising. Moscow: Sirin.
- out of 3 Young Millennials Now Use an Ad Blocker. (2016). Retrieved from http://www.scribblrs.com/millennials-ad-blocker/.
- % of users feel guilty for blocking online advertising. (2016). Retrieved from https://habr.com/post/355148/.
- Apple Pay gives tap-and-go a much-needed shove. (2014). Retrieved from https://www.smh.com.au/technology/apple-pay-gives-tapandgo-a-muchneeded-shove-20140910-10ests.html.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Kateryna Pichyk, Alina Budniak
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
с) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
