Наукові записки НаУКМА. Економічні науки

Методології оцінювання економічного потенціалу сектору культури та креативних індустрій: український та європейський досвід

2025-12-02T15:56:17+02:00

Метою статті є порівняльний аналіз методологій оцінювання економічної ролі сектору культури та креативних індустрій (ККІ) в Україні та за кордоном з урахуванням галузевих особливостей, типів економічного ефекту, сильних і слабких сторін наявних підходів, а також обґрунтування необхідності вдосконалення методологій для формування ефективної культурної політики в умовах повоєнного відновлення.
Представлено огляд літератури, в якому показано стан наукової розробки внеску ККІ в економіку України. Проведено порівняльний аналіз методологій оцінювання, застосовуваних в Україні, зокрема порівняння з аналогічними дослідженнями щодо економічної ролі ККІ в Європі. Аналіз показав методологічну розрізненість, зумовлену, зокрема, застосуванням різних класифікацій видів діяльності, які можна зарахувати до сектору ККІ. Встановлено, що наявні методології оцінювання обмежуються аналізом окремих економічних індикаторів (додана вартість, зайнятість, експорт) або фіксацією прямих втрат під час війни, через що неможливо повною мірою оцінити мультиплікативний ефект ККІ для економічного розвитку країни.
За результатами проведеного теоретичного аналізу окреслено напрями подальших досліджень. Запропоновано розробку уніфікованої методології, адаптованої до українських реалій, що буде передумовою для системного врахування ролі ККІ в процесі формування державної політики. Зроблено висновки, що подальші дослідження мають враховувати непрямі та міжгалузеві ефекти економічного впливу ККІ, спиратися на адаптовану статистичну базу та відповідати стратегічним цілям відновлення країни.

Спільне інвестування в креативні індустрії: світовий досвід і можливості в Україні

2025-12-02T20:28:49+02:00

Статтю присвячено дослідженню креативних індустрій як одного з головних чинників розвитку стійких і конкурентоспроможних економік. Встановлено їхню роль як чинника в стимулюванні інновацій на ринках, що розвиваються, та в країнах, вразливих до впливу екзогенних чинників. Культурні та креативні індустрії (ККІ) – це сектори економіки, що розвиваються найшвидше у світі і можуть становити 10 % світового ВВП до 2030 року, а також демонструють високий економічний мультиплікаційний ефект (1 витрачений долар створює 2,5 долара прибутку для економіки). Креативні індустрії становлять до 2–7 % ВВП там, де вони найбільше розвинені, і, ймовірно, стануть важливим рушієм економічного зростання, оскільки уряди й інвестори підвищують увагу до цього сектору. Встановлено, що динамічний розвиток культурних і креативних індустрій, а також їхня специфіка сприяли стрімкому розвитку адаптації інституцій фінансової інфраструктури до потреб сектору. Мета статті полягає в порівняльному аналізі інструментів приватного, державного та гібридного фінансування ККІ, зокрема через інститути та платформи спільного інвестування. Проаналізовано сучасні тенденції та стратегії фінансування з урахуванням економічної нестабільності, зумовленої глобалізацією, цифровізацією та іншими технологічними інноваціями, впливом COVID-19 та геополітичними змінами. Зокрема, проведено порівняльний аналіз нових інвестиційних інституцій та інструментів у контексті розширення спектру інвестиційних цілей та інвестиційних підходів до фінансування ККІ. Наголошено на важливості розвитку таких інституцій для забезпечення фінансової стабільності та розвитку ККІ у волатильних ринкових умовах. Окрему увагу приділено глобальній інтеграції та її впливу на доступ до проєктів і ресурсів, що вимагає від інвесторів розуміння як позитивних, так і негативних особливостей фінансування ККІ. Наголошено, що інвестиційна поведінка має бути адаптивною та гнучкою для використання нових можливостей. Розуміння цих змін і адаптація стратегій мають вирішальне значення для досягнення оптимальних і тривалих результатів для суб’єктів креативної економіки, а також зацікавлених осіб і дотичних економічних інституцій. Перспективами подальших досліджень є аналіз розвитку креативної економіки в Україні, можливостей розвитку необхідних інституцій для ефективності інвестицій і застосування глобального досвіду спільного інвестування в креативні індустрії в Україні як перспективного напряму для післявоєнного відновлення української економіки.

Інновації проти грошової ілюзії

2025-12-02T20:50:32+02:00

Метою дослідження є аналіз теоретичних і практичних проблем економічного оцінювання впливу виробничого фактора інновацій на темпи економічного зростання при застосуванні двох випадків методології «грошової ілюзії». Перший з них передбачає виключення дефльованої вартості інноваційної продукції з номінального обсягу ВВП під час розрахунку реального ВВП, а другий враховує вплив інновацій на динаміку реального ВВП через зміну загального фактора продуктивності функції Кобба – Дугласа. Зв’язок між цими двома явищами полягає в тому, що їм бракує бази порівняння з попереднього періоду для коректного оцінювання зазначеного впливу інновацій.
Аналіз показав, що за наявності в країні певних обсягів інноваційної продукції стандартні алгоритми розрахунку реального ВВП недооцінюють його величину через специфіку інновацій як відокремленого економічного явища. Це спотворює наше уявлення про обсяг реальної доданої вартості в країні через її недооцінення. Це негативно впливає на подальші розрахунки рівня продуктивності національної економіки, який безпосередньо пов’язаний з плануванням нормативів соціальних стандартів країни. Таке недооцінення темпів зростання реального ВВП від інноваційної діяльності призводить до пониження ролі цього фактора як головного пріоритету при стратегуванні економічної політики.
У статті обґрунтовано, що причиною цих статистичних похибок є обмежене розуміння головного наукового відкриття Йозефа Шумпетера – визначення технологічних інновацій як окремого ізольованого фактора виробництва, що діє незалежно від наявних у базовому періоді ресурсів, та розуміння обсягу інноваційної продукції як нової доданої вартості, окремо генерованої інноваціями, котрі таким чином впливають на збільшення реального ВВП. Подібний ефект не спостерігається при оцінюванні впливу фактора інновацій на економічне зростання через зміну загального фактора продуктивності. Тому вартісні обсяги інноваційної продукції є одночасно номінальним і реальним економічним показником, який не підлягає дефлюванню ні під час розрахунку реального ВВП, ні під час визначення динаміки загального фактора продуктивності.

Оптимізація корпоративного оподаткування в Україні з урахуванням фіскальних та економічних потреб держави

2025-12-02T21:04:34+02:00

У статті визначено особливості та канали впливу корпоративного оподаткування, здійснено оцінювання фіскальної ролі податку на прибуток в Україні та інших країнах, а також порівняння рівня податкового навантаження, змодельовано вплив корпоративного оподаткування на ключові макроекономічні показники України та надано рекомендації щодо реформування податку на прибуток.
Дослідження показало, що корпоративне оподаткування і далі виконує важливу фіскальну функцію в бюджетній системі України, забезпечуючи значну частку доходів загального фонду державного бюджету. Проаналізовано динаміку податкового навантаження на бізнес у порівнянні з міжнародними практиками. Встановлено, що, попри формально середній рівень ставок, реальне податкове навантаження в Україні залишається високим.
Результати VAR-моделювання підтверджують, що підвищення корпоративного податкового навантаження чинить негативний вплив на економічну динаміку, інвестиції та довгострокову фіскальну стабільність. Хоча бюджетні надходження зростають у короткостроковій перспективі, це супроводжується зниженням темпів зростання ВВП і скороченням інвестицій. Отже, реформування корпоративного оподаткування в напрямі зменшення податкового тиску має емпіричне обґрунтування і може сприяти сталому економічному зростанню.
Зазначено, що в довгостроковому періоді запровадження податку на виведений капітал може зменшити стимули до ухилення від сплати податків, стимулювати реінвестування та сприяти пожвавленню економічної активності. Водночас у короткостроковому періоді або у разі збереження класичної моделі потрібно вдосконалювати адміністрування податку на прибуток, що передбачає спрощення процедур оподаткування, підвищення прозорості й стабільності податкового законодавства.
Рекомендовано помірно знизити податкове навантаження, гармонізувати українське податкове законодавство з європейським та стабілізувати його, впорядкувати податкові пільги, автоматизувати систему адміністрування. Запропоновані рішення можуть слугувати основою для формування збалансованої податкової політики в період війни та повоєнного відновлення. Обґрунтовано, що ефективна податкова система повинна бути не лише інструментом наповнення бюджету, а й стимулом до розвитку бізнесу, залучення інвестицій та формування сталого економічного зростання.

Виклики економічній безпеці держави в монетарній сфері

2025-12-03T13:06:33+02:00

Досліджено комплекс викликів економічній безпеці держави в монетарній сфері, пов’язаних із зростанням темпів інфляції, посиленням залежності міжнародних резервів від зовнішньої допомоги з боку країн-донорів, стагнацією у сфері корпоративного кредитування, високою часткою проблемних банківських кредитів, хронічним дефіцитом зовнішньої торгівлі товарами та послугами, консервацією посереднього рівня фінансової інклюзії. Визначено актуальність цих викликів для України протягом 2025 р.
У межах реагування з боку держави на ці виклики обґрунтовано доцільність відновлення процедури обов’язкового продажу частини валютної виручки підприємств-експортерів; погашення накопиченої заборгованості держави перед учасниками урядової кредитної програми «Доступні кредити 5-7-9 %»; корегування поточних вимог програми до потенційних позичальників щодо відповідності їхніх проєктів ESG-стандартам Світового банку, що «відсікають» від кредитування значну частку клієнтів; забезпечення додатної відносно поточного рівня інфляції прибутковості гривневих фінансових інструментів (строкових вкладів населення, депозитних сертифікатів НБУ, ОВДП); забезпечення паритетного рівня прибутковості ОВДП та тримісячних депозитних сертифікатів НБУ з поступовим зниженням обох цих показників; зниження рівня облікової ставки НБУ виключно після зниження показників інфляції; розроблення механізму оздоровлення непрацюючих кредитів шляхом утворення державної установи з адміністрування проблемних активів з метою консолідації непрацюючих позик, наданих державними банками, з можливістю долучення до цього процесу інших банків; впровадження комплексу заходів, спрямованих на стимулювання експорту та обмеження непродуктивного імпорту окремих товарних позицій, що не є критично важливими для споживчого ринку та безперебійного функціонування економіки; законодавчого закріплення мораторію на закриття працюючих відділень державних банків незалежно від рівня їхньої прибутковості.

Інвестиційна привабливість України: внутрішні та зовнішні впливи в довоєнний період

2025-12-03T15:42:49+02:00

Статтю присвячено оцінюванню інвестиційної привабливості України та визначенню індикаторів, що формують інвестиційну привабливість української економіки з погляду внутрішніх і зовнішніх впливів.
Оцінювання інвестиційної привабливості України виконано на базі методології таксономічного аналізу інвестиційної привабливості, що передбачає: 1) оцінювання показників інвестиційної привабливості; 2) оцінювання рівня координації між показниками інвестиційної привабливості; 3) оцінювання взаємозв’язку і взаємозалежності між показниками інвестиційної привабливості; 4) парне оцінювання ступеня зв’язку між показниками інвестиційної привабливості; 5) інтегральне оцінювання ступеня зв’язку між показниками інвестиційної привабливості.
На основі виконаного таксономічного аналізу визначено чинники (індикатори) впливу на інвестиційну привабливість України за внутрішнім і зовнішнім вимірами, а також напрями та масштаби їхнього впливу. 1. Індикатори внутрішнього виміру мають більший вплив на формування інвестиційної привабливості (64,8 %), ніж індикатори зовнішнього виміру. Отже, державна інвестиційна політика має бути зосереджена насамперед на вдосконаленні внутрішніх економічних показників у країні. 2. У внутрішньому вимірі найбільшу відносну значущість мають соціально-економічні (36,4 %) та інфраструктурні (27,7 %) індикатори. Отже, державну інвестиційну політику варто спрямувати на поліпшення соціально-економічних та інфраструктурних показників. 3. У соціально-економічній групі внутрішнього виміру спостерігається збалансований вплив двох провідних індикаторів – рівня економічного розвитку, виміряного через ВВП на душу населення (31,6 %), та капітальних інвестицій (31,6 %) як фактора економічного зростання. 4. Домінантним індикатором в інфраструктурній групі є втрати електроенергії під час її транспортування (41,7 %). 5. У формуванні інноваційно-дослідницької групи найвагомішим чинником є обсяг фінансування науково-дослідницьких робіт (46,7 %). Отже, державна інвестиційна політика має бути зосереджена, зокрема, на таких показниках, як ВВП на душу населення, обсяги капітальних інвестицій та рівень втрат електроенергії під час її транспортування, фінансування наукових досліджень і розробок, зниження рівня безробіття.
Отримані результати можуть мати практичне застосування для обґрунтування пріоритетів державної інвестиційної політики в Україні.
Результати аналізу дають змогу виділити причинно-наслідкові зв’язки між різними чинниками впливу на інвестиційну привабливість України, ідентифікувати сфери, які найбільше потребують реформ, запропонувати пріоритетні напрями вдосконалення державної інвестиційної політики.

Взаємний вплив розвитку людського капіталу та штучного інтелекту

2025-12-03T16:06:11+02:00

В умовах четвертої промислової революції, коли штучний інтелект (ШІ) активно інтегрується в усі сфери економіки та суспільства, дослідження взаємозалежності між розвитком людського капіталу та впровадженням ШІ набуває особливої значущості. Відсутність цілісного уявлення про характер цієї взаємодії ускладнює формування ефективної економічної політики, спрямованої на забезпечення сталого розвитку, зниження соціальних ризиків і підвищення конкурентоспроможності національних економік.
У статті досліджено складні динамічні зв’язки між людським капіталом і технологічними інноваціями у сфері ШІ. Особливу увагу приділено обґрунтуванню концепції «спіралі взаємного впливу розвитку людського капіталу та штучного інтелекту», яка пояснює, як інвестиції в освіту, науку, професійну підготовку та охорону здоров’я стимулюють створення й поширення ШІ-технологій, тоді як сам ШІ змінює вимоги до знань, навичок та компетентностей робочої сили, формуючи нові траєкторії розвитку суспільства та економіки.
Запропоновано теоретичну модель спіралі, що описує послідовні етапи цього взаємного впливу: від накопичення та примноження людського капіталу, який є каталізатором технологічного прогресу, до трансформації структури попиту на трудові ресурси й появи нових форм зайнятості під впливом ШІ. Модель демонструє, що в умовах цифровізації цей процес має кумулятивний характер, створюючи ефект пришвидшення інновацій та потребуючи постійного оновлення освітніх і соціальних політик.
Методологічною основою дослідження є аналіз сучасних наукових джерел, логіко-системний підхід, елементи компаративного аналізу та моделювання соціально-економічних процесів.
У результаті доведено, що взаємодія між людським капіталом і ШІ має не лінійний, а циклічний характер, формуючи нову парадигму економічного розвитку. Запропонована модель дає змогу глибше зрозуміти механізми цієї взаємодії, оцінити її вплив на довгострокове економічне зростання та може бути використана для прогнозування трансформацій ринку праці, визначення стратегічних пріоритетів державної політики та формування адаптивних освітніх стратегій.

Фіскальний простір, стійкість боргу та перехід до інноваційного зростання в Україні: підхід системної динаміки

2025-12-03T16:20:46+02:00

Метою статті є оцінювання унікальних характеристик боргу державного сектору за допомогою підходу системної динаміки та проведення аналізу відповідності під час та після війни в Україні. Сформульовано пропозиції щодо можливого післявоєнного економічного та фінансового відновлення в контексті співвідношення боргу до ВВП, стабільності фіскального простору з переходом до моделі зростання, орієнтованої на інновації. Використано інструменти динамічної системи для аналізу та перевірки даних, зокрема Stella Architect Software.
Результати дослідження. Вказано на наявність S-подібної моделі зростання державного боргу відносно ВВП, що свідчить про необхідність для уряду запровадити ініціативи із започаткування політики боргового вільного економічного зростання для досягнення мети довгострокової незалежної економічної політики шляхом фіскальних реформ, оптимізації податкових надходжень та інновацій для стимулювання механізмів конкурентоспроможності. Доведено, що стратегії реструктуризації боргу можуть впливати на державні фінанси, що згодом позначиться на загальному фінансовому стані і стабільності уряду. Важливо, щоб уряди ретельно оцінили можливі варіанти та розробили комплексні стратегії реструктуризації боргу, які враховують як найближчі, так і довгострокові фінансові цілі. Ігнорування заходів щодо подолання неприйнятного рівня боргу може призвести до фінансової кризи, впровадження заходів жорсткої економії та негативного впливу на соціальні послуги та суспільний добробут.
У статті зроблено висновок, що державний зовнішній борг, фіскальний простір і загальна економічна спроможність як елементи державної політики, що базується на переході до інноваційної моделі зростання, є ключовими елементами для сприяння економічній стабільності та зростанню за одночасного управління ризиками, пов’язаними з державним зовнішнім боргом та обмеженнями фіскальної спроможності. Результати дослідження можуть бути корисними для уряду України в реалізації фіскальної політики з елементами боргової стійкості та інноваційного розвитку. Реалізація цих стратегій в управлінні фінансовою заборгованістю та фіскальними питаннями є головним завданням, яке буде виконано в подальших дослідженнях.

Оцінювання ефективності Lean-підходу через призму рентабельності інвестицій

2025-12-03T17:13:02+02:00

У статті здійснено системний аналіз впливу інструментів ощадливого виробництва (Lean) на фінансову ефективність діяльності підприємств, зокрема через призму показника рентабельності інвестицій (ROI). Основна увага зосереджена на взаємозв’язку між застосуванням Lean-підходів і оптимізацією використання капітальних (CAPEX) та операційних (OPEX) інвестицій. Запропоновано авторську концептуальну модель оцінювання ефективності Lean-оптимізації, адаптовану до умов українського виробничого середовища, з урахуванням локальних ризиків та потреб у гнучкості.
Дослідження акцентує увагу на теоретичному та прикладному аспектах взаємодії між виробничими інструментами, як-от SMED (Single-Minute Exchange of Die), Just-in-Time, Total Productive Maintenance, 5S, Poka-Yoke, та ключовими фінансовими показниками підприємства. Аналіз показує, що ці інструменти не лише сприяють підвищенню продуктивності й зниженню втрат, а й створюють умови для зменшення потреби в оборотному капіталі, що особливо актуально в умовах обмеженого ресурсного середовища, характерного для українських виробничих компаній.
У статті проведено порівняння традиційної буферної моделі виробництва, притаманної фордизму, з підходом ощадливого виробництва, який уперше був системно реалізований компанією Toyota. Встановлено, що Lean дає змогу зберегти переваги масового виробництва – високу продуктивність і завантаженість обладнання, водночас долаючи його головні обмеження: надлишкові запаси, низьку гнучкість та обмежену адаптивність до змін попиту.
Запропонована у статті цільова функція дає змогу кількісно оцінити вплив інструментів Lean на прибутковість підприємства з урахуванням зміни рівня інвестицій, ризиків та продуктивності. Цей підхід може слугувати аналітичним інструментом для ухвалення обґрунтованих управлінських рішень щодо доцільності впровадження конкретних удосконалень у виробничу систему. Наголошено на необхідності пошуку нових етапів еволюції організаційних моделей, здатних забезпечити подальше підвищення ефективності використання інвестиційного капіталу.

Критерії ефективності монетарної політики України

2025-12-03T20:06:32+02:00

Мета дослідження полягає у формуванні підходів до оцінювання ефективності монетарної трансмісії в Україні як системного індикатора спроможності грошово-кредитної політики досягати заявлених цілей в умовах екстремальної невизначеності. Особливий акцент зроблено на необхідності адаптації традиційних методів аналізу до нових викликів, пов’язаних із глибокими структурними трансформаціями економіки, впливом зовнішніх шоків та зміною функцій центрального банку в нестабільному середовищі.
Застосовано такі методи дослідження, як критичний огляд наукової літератури, системний аналіз структури трансмісійного механізму, моделювання адаптивної метрики ефективності та елементи порівняльного аналізу. Використано підхід, який бере до уваги як цілі, так і результати політики з урахуванням чинників затримки, інституційної інерції, чутливості каналів трансмісії та їхньої взаємодії.
Основними результатами дослідження є розроблення концептуального підходу до оцінювання ефективності монетарної політики, який базується на концептуальному сприйнятті фінансово-економічної системи як фільтра, що прагне згладжувати внутрішні та зовнішні шоки, підсистемою якої є монетарний регулятор та трансмісійний механізм (концепція «керованої фільтрації шоків»). Запропонований коефіцієнт за допомогою змінних у часі ваг може адаптуватися під модифікації цілей та принципів монетарної політики, оперуючи наборами монетарних інструментів та монетарних цілей, і штрафує зростання дисперсії монетарних інструментів, що відповідає вимогам мінімально необхідного, передбачуваного монетарного впливу.
Практичне застосування результатів полягає у використанні запропонованих підходів для аналізу політики Національного банку України та інших центральних банків в умовах кризи або екстремальної невизначеності, зокрема для формування адаптивних правил грошово-кредитної політики, комунікаційних стратегій і розроблення більш стійких моделей прогнозування впливу монетарних імпульсів.
У висновках визначено напрями вдосконалення запропонованого підходу шляхом застосування структурних моделей економіки та бенчмаркінгового підходу. Наголошено, що передумови змінної ефективності монетарної трансмісії можуть бути як у межах, так і поза площиною макрофінансового регулювання.

Розроблення концептуальної методології періодичного аудиту облікової інформації

2025-12-03T20:46:32+02:00

Метою статті є розроблення методології безперервного контролю та аудиту фінансової та бухгалтерської інформації в умовах швидкого розвитку апаратних і програмних технологій, що уможливлюють електронну звітність у режимі реального часу. Описано сучасні технології, які можуть бути використані для безперервного аудиту та аналізу даних, зокрема для забезпечення достовірності інформації, що генерується інформаційними системами. Окремо розглянуто концепцію періодичного аудиту як альтернативу вбудованим модулям контролю, особливо актуальну для українських умов.
Методи дослідження. У статті проведено аналіз сучасних досліджень і публікацій щодо звітності в режимі реального часу та безперервного аудиту, зокрема праць американських і канадських дослідників та професійних організацій (Американського інституту сертифікованих громадських бухгалтерів (Association of International Certified Professional Accountants – AICPA), Канадського інституту дипломованих бухгалтерів (Canadian Institute of Chartered Accountants – CICA), Інституту внутрішніх аудиторів). Розглянуто теоретичні схеми реалізації безперервного контролю та концептуальні моделі періодичного аудиту. Проаналізовано стандарти електронної звітності, зокрема XBRL, і практику їх впровадження у світі та, зокрема, в Україні. Описано технології отримання, перевірки, завантаження та аналізу даних для періодичного аудиту, зокрема статистичні методи (аналіз трендів, регресійний аналіз, кластерний аналіз та ін.). Також використано дані опитувань українських підприємств щодо публікації фінансової звітності в інтернеті.
Результати дослідження. Технології дають змогу створювати звітність у реальному часі, проте дослідження показує, що це потребує відповідного безперервного контролю та аудиту для забезпечення достовірності інформації. Традиційні підходи до безперервного аудиту, що передбачають вбудовані модулі контролю в ERP-системи, мають суттєві недоліки: ризики для стабільності системи, висока вартість впровадження та обмежена підтримка з боку розробників. Як альтернативу запропоновано концепцію періодичного аудиту. Цей підхід передбачає періодичне (наприклад, щоночі) вивантаження транзакцій в окреме сховище даних та їхній подальший аналіз за допомогою спеціалізованого аудиторського програмного забезпечення. Це дає змогу забезпечити майже безперервну впевненість щодо інформації незалежно від ефективності внутрішнього контролю підприємства. Запропоновано загальну модель отримання даних для періодичного аудиту, що має етапи перевірки, корекції, завантаження та аналізу даних. Визначено, що головною метою аналізу даних є виявлення несподіваних патернів, які можуть свідчити про шахрайство або помилки.
Можливе застосування результатів дослідження. Запропоновану методологію періодичного аудиту можуть застосовувати внутрішні та незалежні аудитори для забезпечення майже безперервної впевненості щодо достовірності фінансової та бухгалтерської інформації, що генерується комп’ютерними системами підприємств. Цей підхід є особливо корисним в умовах, коли рівень внутрішнього контролю є недостатнім, зокрема в Україні. Технологія є універсальною для виявлення суттєвих недоліків внутрішнього контролю в різних умовах, на різних підприємствах та в різних інформаційних системах. Результати можуть бути використані для вдосконалення практики аудиту, підвищення якості фінансової звітності та своєчасного виявлення шахрайства і помилок.
Висновки. Швидкий розвиток технологій вимагає переходу до безперервного або майже безперервного контролю фінансової інформації. Концепція періодичного аудиту, що передбачає регулярний аналіз даних, вивантажених в окреме сховище, є практичною та компромісною альтернативою вбудованим системам безперервного контролю, особливо в умовах обмежених ресурсів або недосконалих систем внутрішнього контролю. Цей підхід дає змогу аудиторам надавати своєчасну впевненість щодо даних із мінімальними затримками. Незважаючи на переваги, системи безперервного контролю та періодичного аудиту мають обмеження, зокрема ризик невиявлення помилок і генерації хибних спрацьовувань. Успішне впровадження потребує розуміння бізнес-процесів та адекватних технологій внутрішнього контролю. Концепція періодичного аудиту є особливо актуальною для України через потребу в підвищенні культури управління та контролю.

Трансформація системи управління підприємством на засадах цифрової економіки

2025-12-03T21:38:39+02:00

Метою статті є розкриття проблем використання цифрового менеджменту в системі управління сучасними суб’єктами господарювання.
Актуальність цифрового менеджменту в сучасному управлінні зумовлена швидким розвитком інформаційних технологій та зростанням вимог до ефективності бізнес-процесів. У статті проаналізовано основні напрями цифрового менеджменту, що передбачає використання сучасних інструментів (хмарні технології, штучний інтелект, великі дані, автоматизація, CRM-системи, програмне забезпечення для управління проєктами тощо) для оптимізації управлінських процесів, пришвидшення ухвалення рішень та підвищення конкурентоспроможності.
У дослідженні використано методичні засади розрахунку Індексу мережевої готовності (Networked Readiness Index (NRI)) та проаналізовано перспективи розвитку цифрового менеджменту в Україні. Розрахунок NRI для України базується на комплексному аналізі міжнародних статистичних даних і експертних оцінок, що дає змогу всебічно оцінити цифрову готовність країни. Методика враховує як технічні можливості, так і людський капітал, політику та реальний вплив інформаційно-комунікаційних технологій на економіку і суспільство, що дає змогу відстежувати динаміку розвитку та визначати пріоритети цифрової трансформації.
За результатами дослідження зроблено висновок, що цифровий менеджмент дає низку переваг в управлінні суб’єктами господарювання, а саме: оптимізацію бізнес-процесів завдяки автоматизації рутинних операцій; пришвидшення ухвалення управлінських рішень через доступ до даних та аналітики в режимі реального часу, що дає можливість менеджерам оперативно реагувати на зміни ринку; полегшення співпраці між співробітниками завдяки цифровим платформам; підвищення гнучкості та адаптивності у BANI-світі.

Використання інструментів поведінкової економіки для впливу на інфляційні очікування

2025-12-03T21:56:57+02:00

Метою цієї статті є дослідження інструментів поведінкової економіки щодо використання їх для ефективного управління інфляційними очікуваннями та забезпечення макроекономічної стабільності. Визначено, що інфляційні очікування є фактором формування економічної поведінки домогосподарств, підприємств і центральних банків. Центральний банк країни є ключовим гравцем, що впливає на те, як економічні агенти сприймають майбутню динаміку цін. На переконання авторів статті, поведінкова економіка може дати центральному банку дієвий інструмент впливу на інфляційні очікування – стратегічні комунікації. Стратегічні комунікації реалізуються через чітке й послідовне інформування громадськості про цілі центрального банку, його стратегію та оцінювання поточної економічної ситуації; надання керівних сигналів про наміри щодо процентних ставок та інших інструментів політики; становлення цільового рівня інфляції. Одним із основних завдань стратегічних комунікацій є побудова довіри до дій центрального банку та уряду.
Наголошено, що ефективна комунікація Національного банку України сприяє підвищенню прозорості, зміцненню довіри громадськості та стабілізації економічної поведінки. На підставі аналізу інфляційних очікувань протягом 2022–2025 рр. автори виділили три етапи, для яких характерний різний рівень оптимізму та песимізму серед домогосподарств, банків і фінансових аналітиків. Автори статті дійшли висновку, що комунікаційна стратегія Національного банку України повинна передбачати розподіл на цільові аудиторії, які різняться своїми інтересами, запитами та рівнем розуміння економічних процесів. Врахування таких аспектів, як цільова аудиторія, цілі комунікації, особливості аудиторії, ключові інструменти комунікації, особливості з погляду поведінкової економіки, дасть змогу краще орієнтуватися в складних викликах нинішнього економічного клімату та забезпечувати довгострокову економічну стійкість.

Класифікація інноваційних політик у кризовій фазі економічного циклу

2025-12-03T22:15:47+02:00

Статтю присвячено дослідженню типів інноваційних політик в умовах економічних криз у сучасному контексті. Проаналізовано принципи та інструменти інноваційних політик у кризовій фазі економічного циклу. Запропоновано класифікацію інноваційних політик, що враховує сучасні виклики, характерні для періодів рецесії. Показано, що під час економічних криз впровадження нових технологій стримується через скорочення інвестицій, погіршення фінансових умов та зростання невизначеності. Проте необхідність адаптації підприємств до кризових явищ зумовлює появу альтернативних рішень і стимулює творчий пошук. В основу дослідження покладено теоретичні підходи Й. Шумпетера, Р. Солоу, П. Ромера, які розглядають інновації як рушій довгострокового зростання та адаптаційної трансформації. Застосовано такі методи дослідження, як історико-економічний аналіз (на прикладі Великої депресії, енергетичної кризи 1970-х та пандемії COVID-19), аналіз відкритих статистичних даних та типологічний підхід до класифікації політик. Виокремлено п’ять типів контрциклічних інноваційних політик: прямі фінансові інтервенції, нефінансова підтримка, політика, орієнтована на попит, політика, орієнтована на виконання місії, та політика відкритих інновацій. Акцентовано на механізмах державної підтримки інноваційної активності через фіскальні стимули, регуляторні послаблення та інформаційне забезпечення, які сприяють швидкій адаптації економіки до кризових явищ. Показано, що державна підтримка є критично важливою для забезпечення стійкості інноваційної діяльності, зокрема для малих і середніх підприємств. Результати дослідження мають прикладне значення для формування державної політики економічного відновлення, проєктування ефективних програм підтримки інновацій у кризових умовах, а також удосконалення механізмів публічних інвестицій і закупівель.

Статистичний аналіз взаємозв’язку режимів монетарної політики і ставок корпоративного кредитування

2025-12-03T22:30:47+02:00

Ставки за корпоративними кредитами мають значний вплив на інвестиції, а отже і на економіку держави загалом. Для впливу на кредитування держава проводить власну економічну політику, складовою частиною якої є монетарна політика. Останні десятиліття все більше країн модернізують свою монетарну політику для досягнення обраних цілей як щодо інфляції, так і щодо економічного розвитку.
Статтю присвячено впливу режимів монетарної політики на ставки за корпоративними кредитами. Завданням дослідження є підтвердження або спростування трьох гіпотез. Кожна з гіпотез відповідає за окремий аспект, пов’язаний з темою роботи, а саме: розглянуто відмінності між країнами щодо ставок за корпоративними кредитами, інфляції, а також зв’язок між цими показниками. Як методологічний інструментарій використано, по-перше, регресійні рівняння для аналізу взаємозв’язку між змінними інфляції та відсотками за кредитами, по-друге, статистичний аналіз обраних показників. Основним результатом роботи є підтвердження всіх трьох висунутих гіпотез та висновок, що найбільш ефективними режимами монетарної політики, які б забезпечували мінімальні та найменш волатильні корпоративні кредитні ставки та інфляцію, є режими класичного та гнучкого інфляційного таргетування. Тож для мінімізації корпоративних ставок центральний регулятор країни, яка вже впроваджує інфляційне таргетування, має переходити до режиму гнучкого інфляційного таргетування. А для країн з альтернативними режимами монетарної політики оптимальнішим буде перехід спочатку до інфляційного таргетування, а вже потім до його гнучкої модифікації, оскільки гнучке інфляційне таргетування потребує успішного досвіду впровадження класичного інфляційного таргетування.

Потенціал застосування моделей баєсівської векторної авторегресії (BVAR) центральними банками для прогнозування ключових макроекономічних показників

2025-12-04T13:25:03+02:00

У статті розглянуто теоретичні засади, особливості та переваги BVAR-моделей над традиційними модифікаціями VAR-моделей, а також узагальнено прогностичні характеристики BVAR-моделей порівняно з DSGE-, QPM-, AR-моделями та експертними підходами для різних країн і часових періодів, враховуючи досвід їх застосування в центральних банках. Метою дослідження є аналітичне оцінювання потенціалу застосування BVAR-моделей центральними банками для прогнозування ключових макроекономічних показників, а також аналіз їхніх переваг і недоліків порівняно з іншими моделями в контексті їх практичного використання для реалізації цілей монетарної політики. У дослідженні застосовано метод порівняльного аналізу для опису теоретичних переваг BVAR-моделей над традиційними модифікаціями VAR-моделей, а також їхніх характеристик у практичному застосуванні порівняно з DSGE-, QPM-, VAR-, AR-моделями; метод візуального оцінювання – для вивчення прогнозної якості розглянутих моделей на різних часових горизонтах; метод синтезу – для узагальнення напрямів найбільш ефективного застосування BVAR-моделей на практиці. За результатами дослідження виявлено, що BVAR-моделі демонструють конкурентні, а в багатьох випадках кращі характеристики порівняно з DSGE-моделями для прогнозування ключових показників монетарної політики. Залежно від країни, періоду, горизонту прогнозування та економічних умов прогнозна якість моделей може варіювати: наприклад, у разі застосування BVAR-моделей для прогнозування показника ВВП кращої прогнозної якості порівняно з іншими моделями досягнуто для економік України, Великої Британії та Єврозони, а в прогнозуванні інфляції (показника ІСЦ) кращі результати отримано для України, Чехії та Швеції. Загалом, як показав проведений порівняльний аналіз, застосування BVAR-моделей може бути корисним для центральних банків у розробленні та вдосконаленні їхніх систем макроекономічних моделей, зокрема як інструментарію для прогнозування. Однак, попри всі переваги BVAR-моделей, їх варто розглядати передусім як допоміжний інструмент для прогнозування, а не замінник DSGE- і QPM-моделей, які, своєю чергою, відіграють ключову роль для врахування експертних суджень, полегшення інтерпретації прогнозів та обґрунтування рішень під час розроблення й реалізації монетарної політики центральними банками різних країн світу.

Регіональні відмінності в рівнях ушкодження інфраструктури України внаслідок російської агресії

2025-12-04T13:59:27+02:00

Статтю присвячено висвітленню регіональних відмінностей у рівнях ушкодження інфраструктури України внаслідок російської збройної агресії. Поглиблено теоретичні засади районування в зазначених умовах, зокрема, конкретизовано критерії його проведення. Детально проаналізовано обсяги завданих інфраструктурі України збитків загалом за регіонами та за окремими типами майна соціального і продуктивного секторів, а також енергетиці, житлово-комунальному господарству, транспорту. Для обґрунтування галузевих і територіальних аспектів відбудови зруйнованих унаслідок повномасштабної збройної агресії РФ об’єктів інфраструктури запропоновано враховувати по кожній конкретній території на час ухвалення рішень передумови, що впливають на темпи виконання робіт з ліквідації наслідків агресії та на підвищення ефективності реалізації проєктів, а також безпечність їх функціонування в майбутньому у разі проведення воєнних операцій. Запропоновано врахувати такі передумови, як якісне обґрунтування проєктів, можливі терміни розмінування територій (особливо сільськогосподарських угідь), рівень забезпечення населення продуктами харчування за науково обґрунтованими нормами, стан транспортних систем та вартість їхньої відбудови й розвитку до потрібного для виконання прогнозованих функцій рівня.
Проведений аналіз обсягів збитків найбільш вартісних видів інфраструктури внаслідок широкомасштабного вторгнення РФ, тривалості окупації регіонів та передумов подолання наслідків агресії, а також безпечності умов відбудови дав змогу виокремити 5 макро- та 14 мезорегіонів. Наведено приклади тих із них, де за умов воєнних дій безпечніше здійснювати відбудову, пріоритетними напрямами якої визначено житловий фонд, комунальне господарство, енергетику, заклади охорони здоров’я та освіти, транспортну інфраструктуру.

Специфіка інвестиційного оцінювання молодих компаній IT-сектору

2025-12-04T14:24:41+02:00

У статті розглянуто специфіку інвестиційного оцінювання молодих компаній у секторі інформаційних технологій (ІТ), зокрема проблеми, пов’язані з високою волатильністю ринку, динамікою бізнес-моделі та відсутністю стабільних фінансових показників на ранніх стадіях розвитку. Автор наголошує, що традиційні методи оцінювання, зокрема модель дисконтованого грошового потоку (DCF), часто є малоефективними для стартапів, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях щодо передбачуваності грошових потоків і стабільності капітальної структури, що не відповідає реаліям високотехнологічного середовища. Саме тому виникає потреба у використанні альтернативного підходу, який враховує як фінансові, так і нефінансові параметри, що визначають життєздатність і потенціал масштабування компанії.
Запропоновано покрокову методику оцінювання ІТ-компаній, яка охоплює: 1) визначення типу бізнес-моделі (B2B, B2C, C2C); 2) аналіз джерел монетизації (Freemium, SaaS, підписка, транзакційна модель, реклама, маркетплейс тощо); 3) дослідження unit-економіки та ключових фінансових метрик (CAC, LTV, burn rate, runway, contribution margin, ARR, MRR, churn rate тощо). Особливу увагу приділено співвідношенню LTV/CAC як індикатору ефективності залучення та утримання клієнтів.
Методологічна основа дослідження спирається на систематичний огляд підходів до оцінювання компаній ранньої стадії, а також на порівняльний аналіз традиційних фінансових методів і сучасних інструментів, адаптованих до специфіки ІТ-сектору. Додатково використано кейс-орієнтований підхід, що дає змогу продемонструвати практичне застосування ключових метрик і бізнес-моделей.
Результати дослідження свідчать, що інтеграція фінансових і операційних показників, а також аналіз поведінки користувачів та структури доходів дають більш реалістичне уявлення про перспективи зростання та фінансову стійкість ІТ-компаній. Запропонований підхід забезпечує глибше розуміння життєздатності бізнесу в умовах невизначеності та високої конкуренції та може застосовуватися як у наукових дослідженнях, так і в практичному оцінюванні швидкозростаючих стартапів у сфері SaaS, цифрових платформ і споживчих сервісів.

Трансформація зовнішньої торгівлі України в умовах геополітичних викликів

2025-12-04T14:38:25+02:00

Метою дослідження є аналіз динаміки та структури зовнішньої торгівлі України в умовах глобальних економічних і геополітичних викликів протягом 2014–2024 рр. Застосовано метод статистичного аналізу часових рядів, компаративний метод для зовнішньоторговельних потоків України та системний аналіз змін у світовій торгівлі.
За результатами дослідження виділено три етапи трансформації зовнішньої торгівлі України: перший (2014–2016 рр.) – різке скорочення зовнішньоторговельних операцій внаслідок анексії Криму та початку воєнних дій на Донбасі; другий (2017–2021 рр.) – поступове відновлення та зростання обсягів зовнішньої торгівлі; третій (2022–2024 рр.) – стрімке падіння та початок відновлення експорту в умовах повномасштабної війни. Встановлено зміни в товарній структурі експорту: зростання частки продукції рослинного походження до 32,4 % у 2024 р., скорочення металургійної продукції майже у 3 рази, збільшення частки ІТ-послуг та об’єктів інтелектуальної власності до 12 %. Виявлено хронічний дефіцит торговельного балансу, у географічній структурі зафіксовано кардинальну переорієнтацію експортних потоків з ринків країн СНД на ринки Європейського Союзу.
Матеріали дослідження можуть бути використані для розроблення зовнішньоторговельної стратегії України під час війни та в період післявоєнного відновлення, формування державної політики підтримки експорту, визначення пріоритетних напрямів диверсифікації торговельних потоків і розвитку експортоорієнтованих секторів економіки.
За результатами дослідження запропоновано структурну модифікацію експортного потенціалу України через розвиток секторів з високою доданою вартістю, диверсифікацію географічної структури зовнішньої торгівлі з акцентом на ринки Азії, Близького Сходу та Африки, переорієнтацію металургійної галузі на виробництво продукції з вищим ступенем обробки, а також подальшу підтримку ІТ-індустрії та експорту цифрових послуг як стратегічного напряму забезпечення позитивного зовнішньоторговельного балансу України.

Оцінювання екосистемних послуг території осушеного Каховського водосховища

2025-12-04T15:19:52+02:00

У статті показано принципову можливість оцінити в першому наближенні вартість потоку екосистемних послуг з території і наповненого, і осушеного Каховського водосховища на основі запозичення з літератури питомих нормативів для одного гектара відповідних угідь за рік. Приріст екосистемних послуг з території осушеного водосховища виміряно на основі запозичених нормативів для дешифрованих типів екосистем за 2024 рік. Цю величину можна вважати оцінюванням суми їхньої початкової вартості, оскільки це стосується першого року початку формування таких екосистем після осушення. Найбільш вірогідним значенням початкової вартості є осереднене оцінювання на основі мінімальних нормативів з урахуванням інфляції. Осереднене оцінювання на основі максимальних нормативів з урахуванням інфляції можна умовно прийняти за орієнтовне значення верхньої межі можливої річної продуктивності екосистеми колишнього Каховського водосховища після досягнення нею ступеня зрілості.
Більш вірогідним варіантом теоретичної моделі динаміки потоку екосистемних послуг у ложі колишнього Каховського водосховища є нелінійна екстраполяція за логістичною функцією, принаймні до часу початку активного господарського освоєння цієї території. Приймається, що знецінення потоку послуг гіпотетично стартує на 2–3 рік після припинення активної фази війни. Найбільш імовірною видається гіпотеза зменшення продуктивності екосистеми за оберненою логістичною залежністю до рівня початкової суми екосистемних послуг за 10 років. В умовах затяжної війни перспективним методом визначення екосистемних послуг може бути вимірювання екологічних втрат як певного наближення до розрахунку чистої поточної продуктивності території, втраченої, зокрема, через надзвичайні ситуації. Її вартість у контексті завданої шкоди можна інтерпретувати як ціну упущеної чистої вигоди та вартісне оцінювання зміни перспектив розвитку території.

Стан міграційних процесів в Україні та тенденції прояву їхніх наслідків

2025-12-04T16:56:42+02:00

Дослідження міграції багато років є об’єктом особливої уваги науковців, оскільки глобалізація поглиблює процеси міграції. Проте значний негативний вплив на зростання еміграції з країни можуть чинити воєнні дії, що не раз спостерігалося впродовж історії. Повномасштабна війна з Росією зумовила безпрецедентний сплеск міграції з України, що може мати значні негативні наслідки як для економіки країни, так і для розвитку нації в майбутньому. Метою дослідження є аналіз сучасних тенденцій та проблем міграції з України, а також сукупності факторів, що впливають на міграційні процеси, зокрема й на зменшення міграції. У статті розглянуто сутність міграції, вплив війни на міграційні процеси в Україні, основні тенденції, проблеми та негативні наслідки, зумовлені масштабною міграцією з України. Особливу увагу зосереджено на зростанні міграції молодого населення. У статті використано методи аналізу та синтезу, узагальнення, а також моделювання. За допомогою методів системної динаміки змодельовано фактори впливу на міграцію. Аргументовано необхідність застосування різноманітних методів державного впливу на стимулювання повернення мігрантів під час та після війни, адже нехтування цією проблемою може призвести до старіння населення, що матиме довгостроковий негативний вплив на фінансову систему та може посилити економічну кризу в країні. Окреслено перспективи подальших досліджень: глибший аналіз закордонного досвіду з метою розроблення державних програм повернення мігрантів. Наголошено, що лише ефективна державна політика та розвиток інноваційної економіки позитивно впливають на зниження міграційних процесів.

Вплив програми «Доступні кредити 5-7-9%» на підприємства корпоративного сектору України

2025-12-04T17:48:30+02:00

Здійснено оцінювання впливу програми «Доступні кредити 5-7-9%» на українські підприємства протягом 2021–2024 рр.
Програма «Доступні кредити 5-7-9%» – один із найпопулярніших механізмів пільгового кредитування для українського бізнесу. Після початку повномасштабної війни у 2022 р. програма стала основним джерелом фінансування для підприємств реального сектору.
Описано хронологію розвитку програми «Доступні кредити 5-7-9%», пояснено причину необхідності більш детального аналізу її впливу на ключових стейкголдерів.
Дослідження впливу програми «Доступні кредити 5-7-9%» на підприємства реального сектору проведено у два етапи. Контрольну групу компаній-учасниць сформовано за допомогою методу псевдорандомізації (propensity score matching), а оцінювання впливу програми здійснено з використанням моделі різниці в різницях (difference-in-difference) із врахуванням ефектів компанії та виду економічної діяльності.
Результати моделювання демонструють, що програма має позитивний вплив на кількість зайнятих, обсяг активів та прибутковість підприємств, однак цей ефект слабшає з кожним роком. Компанії, що отримували інвестиційні кредити, мають вищий приріст обсягу основних засобів порівняно з іншими учасниками програми. Вплив програми є найвищим для мікропідприємств, тоді як вплив на малі, середні та великі компанії є обмеженим.
Це дослідження може бути корисним для вдосконалення дизайну державних програм підтримки кредитування. Його можна розширити шляхом аналізу впливу програм пільгового кредитування на економіку загалом на макрорівні.

У статті розглянуто роль бізнес-аналітики в маркетинговій діяльності малих і середніх підприємств (МСП). Дослідження зосереджено на оцінюванні ефективності аналітичних інструментів у вдосконаленні маркетингових стратегій та процесів ухвалення управлінськи

2025-12-04T18:27:01+02:00

У статті розглянуто роль бізнес-аналітики в маркетинговій діяльності малих і середніх підприємств (МСП). Дослідження зосереджено на оцінюванні ефективності аналітичних інструментів у вдосконаленні маркетингових стратегій та процесів ухвалення управлінських рішень у МСП. Через зростання складності цифрового маркетингу та посилення конкуренції виникає потреба у використанні аналітичних даних для оптимізації реклами, управління взаємовідносинами з клієнтами (CRM) та загальної ефективності бізнесу.
Методи дослідження. Застосовано комплексний підхід, що охоплює порівняльний аналіз, статистичну інтерпретацію даних та оцінювання тематичних досліджень. Здійснено синтез даних з реальних застосувань, галузевих звітів та емпіричних досліджень аналітики цифрового маркетингу, щоб досягти глибокого розуміння впливу бізнес-аналітики.
Згідно з результатами дослідження, МСП, які використовують бізнес-аналітику, значно поліпшують свою маркетингову ефективність. Застосування CRM-систем, Google Analytics, Power BI та штучного інтелекту поліпшує сегментацію клієнтів, дає змогу проводити персоналізовані рекламні кампанії та збільшує рентабельність інвестицій (ROI).
Практичне застосування. Наголошено на практичних перевагах введення бізнес-аналітики в маркетингові стратегії. МСП можуть використовувати аналітичні дані для поліпшення таргетування клієнтів, оптимізації маркетингових витрат та прогнозування споживчих тенденцій. Впровадження машинного навчання та аналітики великих даних сприяє автоматизації маркетингових рішень, поліпшуючи реагування на динаміку ринку в режимі реального часу.
Обґрунтовано, що бізнес-аналітика є важливим компонентом сучасних маркетингових стратегій для малих і середніх підприємств. Впровадження аналітичних рішень підвищує ефективність, знижує витрати та сприяє залученню клієнтів, даючи змогу ухвалювати рішення на основі даних. Подальші дослідження варто спрямувати на вивчення довгострокових економічних наслідків впровадження бізнес-аналітики в малих і середніх підприємствах, особливо з огляду на цифрову трансформацію.

Ключові чинники дивідендної політики публічних компаній ІТ-сектору США

2025-12-04T19:08:36+02:00

Мета дослідження полягає в поясненні того, чому публічні ІТ-компанії США, які донедавна неохоче повертали кошти акціонерам, нині щороку виплачують дивіденди. У звʼязку з цим перевірено, як прибутковість, ліквідність, перспективи зростання, капіталомісткість, історія дивідендних виплат і вік корпорації разом формують дивідендну політику.
Проаналізовано збалансовану панель із 46 технологічних компаній за 2010–2024 рр. (690 спостережень «компанія–рік») із фіксованими ефектами для компаній і років та робастними до гетероскедастичності помилками. Усі змінні стандартизовано, отже, кожен коефіцієнт відображає зміну на одне стандартне відхилення; діагностичні тести враховують мультиколінеарність, серійну кореляцію та стаціонарність.
Основні результати засвідчують, що дивідендна поведінка ІТ-сектору відходить від класичної логіки «вільного грошового потоку»: вища прибутковість зменшує виплати (β = –2,23; p < 0,001), тоді як більша ліквідність їх підвищує (β = 0,20; p = 0,01). Можливості зростання, виміряні співвідношенням «капіталізація / балансова вартість», стримують дивіденди (β = –0,39; p = 0,05), а вік корпорації їх посилює (β = 0,14; p = 0,03), підтверджуючи теорію життєвого циклу. Виплати сильно «згладжуються»: 57 % торішніх дивідендів переносяться на поточний рік (β = 0,57; p < 0,001). Модель пояснює 51 % внутрішньофірмової та 43 % загальної дисперсії, що підкреслює значущість обраних предикторів.
Практичні висновки є двоякими. По-перше, корпоративні менеджери мають узгоджувати форму виплат зі структурою балансу: зрілі бізнеси з помірними балансами готівки можуть упевнено підвищувати регулярні дивіденди, тоді як для «хмарних» бізнесів із незначними обсягами матеріальних активів доцільніше здійснювати опортуністичні викупи акцій. По-друге, для інвесторів початок виплати дивідендів у техсекторі є «фільтром якості», що поєднує виручку з вищою прибутковістю, скоригованою на ризик. Ці результати також допомагають студентам побачити, як теорія розподілу капіталу втілюється в реальних рішеннях щодо виплат, роблячи абстрактні фінансові концепції наочними в аудиторії.
Оригінальність і цінність роботи полягає в ізоляції сукупного впливу ліквідності, можливостей зростання й ступеня зрілості в межах одного сектору, що дає змогу поєднати різні підходи: агентські витрати, ієрархія фінансування й життєвий цикл компанії – для компаній з великою часткою нематеріальних активів. Отримані результати пояснюють, чому дивіденди стали доповненням, а не замінником програм викупу акцій у Big Tech, і пропонують рамку аналізу, придатну для міжгалузевих порівнянь.