Наукові записки НаУКМА. Економічні науки

Відновлення науково-інноваційного потенціалу України: від підприємницьких до інноваційних університетів

Юрій Миколайович Бажал — 2024-11-18

Досліджено проблему української практики стратегування економічних процесів без врахування такого чинника соціально-економічного розвитку країни, як створення дослідницьких, підприємницьких та інноваційних університетів. Показано, що така реальність суперечить сучасним світовим тенденціям, згідно з якими розбудова зазначених типів університетів є важливим пріоритетом державної економічної політики. Виконано аналіз еволюційної трансформації змісту і ролі функціонування інституцій університетського типу як виробничого чинника економічного розвитку країни, що забезпечує вплив наукової діяльності університетів на результативність економічних систем. Представлено огляд літератури, у якому показано еволюцію організаційних типів університетів від суто дослідницьких до підприємницьких та інноваційних.
Виконано проблемний аналіз стану інноваційної результативності українських університетів, зокрема тих, які раніше мали статус «дослідницький», на базі офіційної статистики винахідницької активності, яка віддзеркалює індикатори стадій інноваційного циклу: кількість отриманих патентів, винаходів, корисних моделей та промислових зразків. Такий аналіз інноваційного потенціалу провідних українських університетів показав, що вони не забезпечують комерціалізації своїх винаходів і науково-технологічних розробок у вигляді промислових зразків. У цьому контексті для повоєнного відновлення науково-інноваційного потенціалу України запропоновано створити організаційні та матеріально-технічні умови для формування та ефективного функціонування дослідницьких, підприємницьких та інноваційних університетів. Показано, що реалізація в Україні інноваційної моделі економічного розвитку зумовлює нові принципи організації галузі вищої освіти і науки, які забезпечують цій галузі центральне місце в інноваційних екосистемах через запровадження управлінської моделі інноваційного циклу «Потрійна спіраль».

Міжнародні резерви як чинник економічної безпеки держави

Дмитро Михайлович Гладких — 2024-11-18

Досліджено динаміку міжнародних резервів країн-лідерів за значенням цього показника.
Поточний обсяг міжнародних резервів України (ключовий індикатор Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки держави) станом на квітень 2024 р. визначено як «оптимальний».
Описано ключові чинники, що впливають на динаміку міжнародних резервів України, зокрема: надходження на користь уряду від зовнішніх партнерів, виплати, пов’язані з обслуговуванням та погашенням зовнішнього боргу, валютні інтервенції НБУ на міжбанківському ринку.
Досліджено проблему «проїдання» більшої частини зовнішніх надходжень на користь уряду від країн-партнерів через механізм валютних інтервенцій НБУ, що спрямовані на підтримку курсу гривні. Основними чинниками, що зумовили безпрецедентні витрати резервів на підтримку курсу, визначено такі: суттєве зростання дефіциту зовнішньої торгівлі товарами та послугами в умовах війни, зростання залишків на валютних рахунках нефінансових корпорацій, значна частина яких не бажає продавати наявні валютні кошти за поточним курсом, радикальне зростання витрат біженців за кордоном з використанням платіжних карток, емітованих українськими банками, що обліковуються в платіжному балансі як «подорожі» в межах статті «імпорт послуг».
Обґрунтовано доцільність відновлення нормативу обов’язкового продажу валютних надходжень експортерів, розмір якого мають спільно визначити уряд та Національний банк.
Визначено доцільність збільшення частки золота в структурі міжнародних резервів з урахуванням суттєвого зростання його вартості в довгостроковому часовому періоді (з близько 300 дол. США за унцію у 2000 р. до майже 2400 дол. США у квітні 2024 р.). Також запропоновано оптимізувати структуру резервів за рахунок зростання ваги валют, що активно використовуються в розрахунках з країнами-партнерами, передусім євро та китайських юанів.

Структура економіки – фокус для реформ освіти/науки в Україні

Світлана Василівна Глущенко — 2024-11-18

Мета дослідження. Стаття має за мету обґрунтувати важливість і необхідність узгодження цілей і методів розвитку та реформування освіти/науки в Україні з розвитком пріоритетних секторів української економіки, зокрема необхідність виділення освіти й науки як пріоритетних секторів у структурі української економіки знань. Такий підхід сприятиме зростанню якості в освітній та науковій діяльності, результативності її впливу на економічний розвиток та підвищенню конкурентоспроможності України.
Методи дослідження. У дослідженні використано методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції, порівняльного аналізу, комбінування якісних і кількісних методів. З використанням методу аналізу та синтезу охарактеризовано структуру й динаміку розвитку секторів в українській економіці, капітальних вкладень, товарообігу промислових підприємств, зайнятого населення в різних секторах української економіки. На основі методу індукції-дедукції обґрунтовано концептуальні проблеми в галузі освіти та науки, зокрема проблеми популярності й затребуваності цих професій в українському суспільстві, питання матеріального забезпечення тощо. Завдяки поєднанню кількісних та якісних методів обґрунтовано пропозиції щодо пріоритетності й логіки кроків у плануванні та впровадженні реформ у сфері освіти і науки в Україні.
Результати дослідження та висновки. Обґрунтовано, що реформи освіти/науки повинні бути пов’язані зі структурою економіки України. Потрібно визначити пріоритетні сектори/галузі економічного розвитку. Освіта і наука мають стати пріоритетними секторами, оскільки вони є елементом економіки знань. Цілі та завдання, внутрішні реформи та розвиток освіти/науки мають бути орієнтовані на зафіксовану структуру української економіки.
Реалізація цих кроків сприятиме зростанню якості освітньої та наукової діяльності, більш ефективному її впливу на економічний розвиток України та підвищенню конкурентоспроможності нашої держави.

Теорія боргової дефляції та пастка середнього доходу: системно-динамічний підхід

Геннадій Степанович Григор’єв — 2024-11-18

Метою статті є аналіз теоретичних і практичних аспектів теорії взаємозв’язку державного боргу та дефляційних процесів на прикладі впливу економічної рецесії в Китаї на зниження світового економічного зростання та визначення системних наслідків падіння національної економіки шляхом потрапляння в боргову пастку середнього доходу та виходу з неї.
Методи дослідження. За допомогою імітаційних моделей, які базуються на методології системної динаміки, показано взаємозв’язок економічних процесів світової та національної економік. Використання сценарного підходу дало змогу визначити основні варіанти розвитку світової економіки під впливом негативних економічних явищ на національному рівні та розробити відповідні рекомендації для країн із середнім рівнем доходу щодо досягнення цілей макроекономічної та фінансової економіки, стабілізації з відповідним виходом на траєкторію нового економічного розвитку.
Результати дослідження. Встановлено, що дефляція призводить до збільшення зовнішнього і внутрішнього боргу, гальмує економічне зростання та економічний розвиток національної економіки та є однією з форм пастки середнього доходу країни.
Дослідження показало, що чинники освіти, соціального та інноваційного розвитку мають вирішальне значення для виходу країни з пастки середнього доходу. Економіки таких країн, як Китай, не можуть самостійно подолати цю пастку без подальшого залучення до глобальних інтеграційних і торговельних процесів, до того ж самі формують дефляційні процеси на глобальному рівні. Крім того, політика економічної та політичної напівізоляції призводить до дестабілізації світових економічних і фінансових систем.
Можливе застосування результатів дослідження. Результати дослідження можуть бути використані з науково-дослідницькою метою та на практиці для визначення стратегії поведінки національної економіки із середнім рівнем доходу та значним обсягом зовнішнього боргу.
Висновки. У статті доведено, що дефляційні процеси призводять до потрапляння національної економіки в пастку середнього доходу, гальмують економічне зростання та розвиток.
Пастка середнього доходу неминуча для країн із високим рівнем дефляції, що може негативно вплинути на економічне зростання світової економіки. Завдяки своїй здатності впливати на коливання темпів глобального економічного зростання одна велика країна із середнім рівнем доходу має значний вплив на динаміку світового боргу та дефляцію.
Коливання дефльованого загального боргу через національну дефляцію можуть виникати в період економічної нестабільності, що призводить до розкручування національної та глобальної спіралі фінансової та економічної кризи.
Щоб запобігти кризі, потрібні політичні інструменти для зміни структури економічної системи як поєднання монетарної, фіскальної та зовнішньоторговельної політик. Доцільно застосувати нові кейнсіанські методи стимулювання споживання. Потрібно трансформувати соціальну політику в бік збільшення витрат на соціальне забезпечення, включно з витратами на розвиток інновацій та освіту.
Після виходу з рецесії економічна система (національна економіка) повернеться в стан рівноваги, оскільки на неї перестануть діяти зовнішні геополітичні та геоекономічні сили певного типу.

Імпакт-підприємництво та ESG-стратегія як ефективна альтернатива корпоративній соціальній відповідальності

Олександра Віталіївна Гуменна — 2024-11-18

Метою дослідження є розкриття сутності імпакт-підприємництва та ESG-стратегії, а також доведення гіпотези про моральну застарілість моделі корпоративної соціальної відповідальності (КСВ).
У статті розкрито етапи формування моделі КСВ та описано причини виникнення недоброчесної КСВ, так званих «вошингів», а також роз’яснено, чим явище недоброчесної КСВ шкодить суспільству. Актуальність дослідження полягає в тому, що у ХХІ столітті явище КСВ, зокрема недоброчесної КСВ, набуло особливо великої ваги у формуванні репутації компаній, а тому зумовило необхідність пошуку нових моделей забезпечення стабільного та дійсного позитивного впливу компаній, який має працювати на користь суспільства та поліпшення репутації компаній.
Наголошено, що явище КСВ є морально застарілим, адже воно не може ефективно контролювати появу та поширення практик недоброчесної КСВ, що негативно впливає на довіру суспільства до соціальних ініціатив та знижує ймовірність споживчого вибору в бік продуктів компанії, яка декларує свою соціальну відповідальність. Натомість у дослідженні наведено модель імпакт-підприємництва та ESG-стратегії, які є більш ефективною альтернативою КСВ та можуть забезпечити виконання реального позитивного впливу компаній, закладаючи соціальний ефект безпосередньо в продукт чи послугу компанії і зосереджуючись на впровадженні практик, що зменшують негативний вплив на суспільство.
За результатами дослідження наведено та описано перелік критеріїв, які допомагають визначити, чи є компанія імпакт-підприємством, а також наведено приклади компаній однієї або суміжної галузі, які працюють за різними моделями: КСВ та імпакт-підприємництва. Запропонований погляд на імпакт-підприємництво має розв’язати такі завдання: морально-етичне та соціальне – поширення культури справжньої відповідальності бізнесу та створення позитивного впливу; бізнесове та репутаційне – посилення репутації компаній, що працюватимуть за моделлю імпакт-підприємництва, та потенційне збільшення прибутків компанії, зумовлене репутаційною конкурентною перевагою.

ESG-інвестування у відбудову економіки України: перспективи, переваги і слабкі сторони

Дмитро Анатолійович Дяковський — 2024-11-18

Розуміння сутності та потенціалу ESG (Environmental, Social, and Governance) може забезпечити створення сприятливих умов для відбудови, сталого економічного розвитку України та її успішної інтеграції на міжнародному інвестиційному ринку. Метою дослідження є обґрунтування можливості та доцільності застосування принципів ESG у відбудові економіки та пожвавленні інвестиційної діяльності в Україні. У статті розглянуто сутність, переваги та слабкі сторони ESG-інвестування. Наголошено на важливості врахування принципів ESG під час ухвалення інвестиційних рішень, а також широкого впровадження підходів ESG у практику інвестування та ведення бізнесу загалом у контексті вступу України до Європейського Союзу, підтримки інфраструктурних проєктів, розвитку відновлюваної енергетики та збалансованого соціального розвитку. Проаналізовано міжнародний досвід і запропоновано заходи для успішної реалізації стратегії ESG в Україні. Також проаналізовано слабкі сторони, як-от відсутність єдиних стандартів звітності і розкриття інформації та несумлінне використання поняття, назви ESG (greenwashing, carbonwashing). Результатом дослідження є обґрунтування важливості, переваг, недоліків та перспектив ESG-інвестування в Україні. Вони сприяють екологічному відновленню, соціальному розвитку та вдосконаленню менеджменту, залученню іноземних інвесторів, розвитку фінансових інструментів, забезпечують прозорість управління інвестиційними проєктами і навіть боротьбу з корупцією. Результати дослідження можуть бути використані в подальшому вдосконаленні теоретичних засад підходів ESG, у впровадженні принципів ESG в інвестиційну діяльність українських компаній, у розробленні заходів державної економічної та фінансової політики щодо стимулювання поширення ESG-підходів, залучення іноземних інвестицій та відновлення економіки після війни.

Взаємозв’язок між дефіцитом рахунку поточних операцій та дефіцитом державного бюджету в Україні: емпіричний аналіз

Сергій Володимирович Івахненков — 2024-11-18

Протягом останніх 15 років Україна стикається з хронічним дефіцитом державного бюджету та дефіцитом рахунку поточних операцій. Ці негативні тенденції суттєво впливають на макроекономічні показники країни, стримуючи економічне зростання та дестабілізуючи національну валюту. Для розуміння динаміки розвитку та розроблення дієвих заходів державної політики вкрай важливо дослідити причинно-наслідковий зв’язок між дефіцитами державного бюджету та рахунку поточних операцій.
У межах дослідження було проведено аналіз динаміки дефіцитів за період з 2002 по 2018 р. Для очищення даних від сезонних коливань та визначення статистичного зв’язку між показниками використано методи ковзного середнього та коефіцієнт кореляції Пірсона.
Аналіз динаміки дефіцитів свідчить про їхній стійкий характер протягом досліджуваного періоду. Кількісний аналіз даних за допомогою методу ковзного середнього та коефіцієнта кореляції Пірсона показав наявність позитивної кореляції між дефіцитом державного бюджету та дефіцитом рахунку поточних операцій. Коефіцієнт кореляції свідчить про помірний зв’язок між показниками.
Хоча дослідження чітко ідентифікує наявність кореляції між дефіцитами, воно не дає остаточної відповіді щодо причинно-наслідкового зв’язку. Існує ймовірність взаємного впливу дефіцитів один на одного, а також впливу інших факторів, не врахованих у дослідженні.
З огляду на складність проблеми, автори дослідження не рекомендують використовувати обмежувальні заходи щодо імпорту чи жорстку монетарну політику для поліпшення балансу рахунку поточних операцій. Такі дії можуть мати негативний вплив на економічне зростання та не дати стійких результатів у довгостроковій перспективі.
Натомість автори пропонують стимулювати експортні галузі за допомогою фіскальної політики. Це може бути досягнуто шляхом надання податкових пільг, субсидій та інших форм державної підтримки експортерам.
Важливо зазначити, що стимулювання експорту має бути зосереджено на галузях із високим потенціалом розвитку та наявністю попиту на їхню продукцію на світовому ринку. Для цього необхідні додаткові дослідження та ретельний аналіз конкурентних переваг та експортних можливостей різних секторів економіки.
Дослідження дефіцитів державного бюджету та рахунку поточних операцій в Україні є складним завданням, яке потребує подальшого вивчення та аналізу. Розуміння причинно-наслідкових зв’язків і впливу різних факторів на динаміку дефіцитів є ключовим для розроблення дієвих заходів державної політики, спрямованих на поліпшення макроекономічної стабільності та стимулювання економічного зростання в Україні.

Монетарна політика України під час війни

Ірина Григорівна Лук’яненко — 2024-11-18

Метою статті є поглиблений статистичний аналіз воєнної грошово-кредитної політики Національного банку України. Досліджено, як змінювалася стратегія монетарної політики, адміністративні обмеження, показники грошового ринку України та макроекономічні показники упродовж лютого 2022 р. – квітня 2024 р. На основі проведеного статистичного аналізу виявлено, що передбачені стратегією монетарної політики адміністративні обмеження, впроваджені регулятором щодо фізичних та юридичних осіб, досягли бажаного результату. Показники попиту та пропозиції валюти на ринку скоротились удвічі. Як показує платіжний баланс України, скоротилось і виведення валюти за кордон у формі кредитних платежів, відсотків, дивідендів та ренти, що суттєво знизило тиск на національну валюту, що яскраво спостерігається під час аналізу платіжного балансу України.
У розрізі аналізу макроекономічних показників результати дослідження показали, що завдяки вжитим заходам у монетарній політиці Національному банку вдалося стримати тиск на національну валюту та стабілізувати інфляцію вже до початку четвертого кварталу 2022 р., а вже в четвертому кварталі 2023 р. вдалося повернути інфляцію в межі інфляційної мети. Однак, у зв’язку з тривалим застосуванням режиму фіксованого обмінного курсу, відчутно зросли інтервенції Національного банку, спричинивши неабиякий тиск на міжнародні резерви та створивши помітну залежність України від допомоги міжнародних партнерів. Також спостерігаються й інші фактори. Рекордні обсяги валюти поза банками свідчать про збереження панічних настроїв у населення та зниження довіри до банківської системи. Окрім цього, адміністративні валютні обмеження негативно вплинули на розрив між сукупним обсягом імпортних та експортних операцій, що в перспективі може завадити подальшому економічному розвитку України. Незважаючи на виклики, як-от зростання обсягів валюти поза банками, та помітну залежність від міжнародної допомоги, важливо підкреслити, що впроваджені заходи допомогли зменшити ризики та поліпшити фінансову стабільність країни, що свідчить про здатність Національного банку ефективно реагувати на економічні виклики та забезпечувати стійкість фінансової системи України в кризових умовах.

Вплив воєнного чинника на стан інфраструктури та природного середовища регіонів України після російської агресії

Вікторія Володимирівна Мірошниченко — 2024-11-18

Досліджено вплив воєнного чинника за умов повномасштабної агресії РФ на інфраструктуру та природне середовище регіонів України з метою визначення пріоритетних шляхів їх відбудови та відтворення. Проаналізовано збитки постраждалих у результаті воєнних дій галузей соціального та продуктивного секторів, транспортної інфраструктури, енергетики та житлово-комунального господарства, фінансового сектору та їх локалізацію за адміністративними областями. Розглянуто негативний вплив воєнного чинника і висвітлено фінансову оцінку завданої шкоди таким компонентам довкілля, як повітря, водні ресурси, ґрунтовий покрив, природно-заповідний фонд, ліси.
Проведено районування території України за наслідками воєнних дій у результаті повномасштабної агресії РФ за такими критеріями: величина негативного впливу на інфраструктуру та основні компоненти природного середовища; можливість їх безпечної відбудови та відновлення; тривалість окупації тимчасово захоплених територій; інтенсивність бойових дій та обсяг воєнного впливу на господарство і природне середовище, що відбуваються нині. На основі аналізу показників, що характеризують стан інфраструктури та природного середовища, за вказаними критеріями виділено п’ять макрорегіонів, два з яких уже зараз мають переваги щодо відновлення необхідних об’єктів для життєзабезпечення населення та допомоги ЗСУ. Запропоновано створення для звільнених від російських окупантів територій, що мають необхідні природні умови комплексної програми з розширеного відтворення червонокнижних видів флори і фауни нашої країни, збереження біорізноманіття, а також доцільність дотримання під час відбудови зруйнованої війною інфраструктури природоохоронного принципу, який дасть змогу зберегти наше унікальне довкілля.

Оцінювання впливу монетарних інструментів на ринок праці України в умовах зростаючих ризиків

Марія Юріївна Насаченко — 2024-11-18

Проведено аналіз взаємозв’язку між монетарними інструментами та динамікою ринку праці в Україні на тлі підвищених ризиків. З огляду на російсько-українську війну, економічну нестабільність та значні міграційні процеси важливо розуміти вплив монетарної політики на формування динаміки ринку праці. З метою аналізу впливу монетарних інструментів на ключові показники ринку праці, як-от зайнятість, безробіття та попит на робочу силу, застосовано емпіричний аналіз, зокрема підхід на основі економетричного моделювання. На базі оціненої системи симультативних рівнянь формується розуміння щодо ефективності монетарного регулювання ринку праці в сучасних умовах макроекономічної дестабілізації та підвищених ризиків. Однією з переваг симультативних моделей є можливість відображати складні та багатогранні взаємозв’язки між економічними процесами. Крім того, застосування подібного інструментарію дає змогу розробляти на його основі широкий спектр сценарного аналізу. Прогнозування рівнів зайнятості та попиту на робочу силу за різних типів монетарної політики виявило, що підвищення облікової ставки зумовлює зниження зайнятості в результаті стримування економічного зростання.
Очікується, що отримані результати сприятимуть глибшому розумінню складних зв’язків між монетарною політикою та динамікою ринку праці в Україні, а також слугуватимуть основою для розроблення більш ефективного інструментарію для реагування на виклики ринку праці та сприяння сталому економічному розвитку. Загалом, це дослідження пропонує висновки щодо ролі монетарних інструментів у вирішенні проблем, що постають на ринку праці України в умовах економічної нестабільності та повномасштабної російсько-української війни.

Моделювання ринку праці України: системно-динамічний підхід

Олена Костянтинівна Прімєрова — 2024-11-18

Метою дослідження є розроблення системно-динамічної моделі функціонування та розвитку ринку праці України, яку можна використовувати для стимулювання поведінки системи та моделювання різних урядових рішень та заходів. Для побудови моделі використано програмне забезпечення Stella Architect, що дає змогу сформувати уявлення про поточний стан ринку праці та прогнозувати майбутні тенденції, допомагаючи визначити потенційні напрями для підвищення ефективності його функціонування. Розроблена системно-динамічна модель є складною системою, що має п’ять основних блоків, взаємодія яких розкриває складну взаємозалежність ключових аспектів ринку праці: населення, робоча сила (пропозиція праці), підприємства (попит на працю), заробітна плата та макроекономічний компонент.
Пояснювальна системно-динамічна модель ефективно ілюструє складні взаємозв’язки, які зумовлюють динаміку ринку праці України. Виявлені балансуючі петлі зворотного звʼязку визначають критичні фактори, як-от вихід на пенсію, закриття бізнесів, рівні виробництва та формування нових підприємств, що в сукупності формують пропозицію і попит на робочу силу. Кожна петля показує, як зміни в одному аспекті економіки можуть впливати на інші, підкреслюючи взаємозв’язок між динамікою ринку праці та економічним зростанням. Крім того, підсилюючі петлі наголошують на циклічному характері цих взаємозв’язків: збільшення пропозиції робочої сили може зумовити зростання заробітної плати та ВВП, що, своєю чергою, стимулює подальші інвестиції та створення бізнесів. Ця модель надає цінну інформацію про зворотні механізми, які можуть стабілізувати або дестабілізувати ринок праці, особливо в умовах зовнішніх шоків або змін урядової політики.
Розроблена модель продемонструвала свою валідність через тестування на реальних даних, що дає змогу сформувати обґрунтовані висновки щодо основних взаємозв’язків у моделі та використовувати її для розроблення ефективних стратегій. Також модель може бути розширена шляхом додавання нових причинно-наслідкових субмоделей, зокрема тих, що стосуються воєнних дій на території України та політики іноземних країн щодо українських біженців.

Міжнародна практика інвестиційної діяльності в період макроекономічної нестабільності

Віктор Михайлович Хозєєв — 2024-11-18

Інвестиції є ключовим елементом економічного механізму мікро- та макрорівня. В умовах зростаючої волатильності грамотні рішення в царині інвестицій є вкрай важливими. Мета статті полягає в порівняльному аналізі міжнародних інвестиційних стратегій, що сприяють формуванню виважених коротко- та довгострокових рішень в умовах економічної нестабільності з наголосом на управлінні ризиками інвестора. У статті проаналізовано сучасні тенденції та стратегії в царині інвестицій з урахуванням економічної нестабільності, зумовленої глобалізацією, технологічними інноваціями, геополітичними змінами. Зокрема, проведений аналіз вдалого практичного досвіду сталого інвестування показав значне його зростання – до 35,3 трлн дол. США, що становить приблизно 36 % від усіх активів в управлінні в розвинутих економіках. Виділено також тренд розвитку технологічних інновацій, особливо у сфері штучного інтелекту, з прогнозованими витратами на розробку у 110 млрд дол. США до 2024 р. Крім того, проаналізовано вплив на ринок інвестицій криптовалюти та блокчейн-технологій, які продемонстрували зростання та волатильність з відновленням ринкової капіталізації до 2,5 трлн дол. США. Розглянуто стратегії управління ризиками, зокрема диверсифікацію портфеля, застосування хеджування, важливість ліквідності в міжнародних інвестиційних стратегіях. Наголошено на ролі цих стратегій для забезпечення фінансової стабільності та зменшення потенційних втрат у нестабільних ринкових умовах. Окрему увагу приділено глобальній інтеграції та її впливу на фінансові ринки, що вимагає від інвесторів розуміння як позитивних, так і негативних аспектів міжнародної економічної взаємозалежності. Наголошено, що інвестиційна поведінка має бути адаптивною та гнучкою для оптимізації відповідей на ринкові зміни та використання нових можливостей, що виникають внаслідок економічних спадів і нестабільності. Розуміння цих змін і адаптація стратегій мають вирішальне значення для забезпечення довгострокової стабільності та успіху в сучасному інвестиційному середовищі. Перспективами подальших досліджень є оцінювання ефективності інвестицій в умовах економічної нестабільності із врахуванням впливу штучного інтелекту.

Навчання підприємництву для динамічного економічного середовища: кейс-стаді студентських конкурсів стартапів

Ніна Дмитрівна Чала — 2024-11-18

Досліджено особливості впровадження неформальних освітніх практик у навчальний процес, зокрема проведення конкурсів студентських стартапів чи буткемпів. Це особливо важливо з огляду на посилення критики та знецінення академічної освіти. У фокусі уваги статті аналіз практичного досвіду організації конкурсів студентських стартапів як трансформаційного освітнього інструменту для здобуття молодими підприємцями навичок адаптації та реального досвіду, необхідного для стійкості в динамічному економічному середовищі. На прикладі проведення студентського конкурсу інноваційних ідей у воєнний час проаналізовано особливості зміцнення інституційної спроможності університетів через залучення бізнесу.
Аналіз наукового доробку продемонстрував, що більшість досліджень зосереджено на аналізі важливості розроблення практичних проєктів і проведення відповідних конкурсів для формування у студентів навичок підприємництва. Водночас недостатньо дослідженим залишається питання мотивації та залученості представників бізнесу до таких конкурсів, тому авторки зосередилися на цьому аспекті. У дослідженні проаналізовано практику організації студентського конкурсу інноваційних ідей «Могилянський Відкритий Хакатон “BE FIRST”» та результати опитування членів журі цього конкурсу.
Загалом члени журі позитивно ставляться до такої діяльності та виявляють бажання брати участь у подібних заходах у майбутньому, що свідчить про зацікавленість інноваційної та бізнес-спільноти в таких заходах як частині розвитку й зростання екосистеми. Здебільшого хакатони пов’язують із перевагами для їхніх учасників – студентів, але це дослідження доводить, що переваги для суддів також є значними як в особистому вимірі (нетворкінг, удосконалення комунікаційних навичок тощо), так і в професійному (побачити студентів у дії, розуміти їхній потенціал для галузі та ринку праці).
Такі конкурси виконують кілька завдань: 1) демонструють стейкголдерам (зацікавленим сторонам) університету практичні навички та компетенції студентів, важливі для найкращого працевлаштування; 2) дають змогу студентам розвивати підприємницькі навички, сприяючи проактивності та більшій схильності до самозайнятості; 3) створюють середовище для розвитку нових ідей та впровадження інновацій, забезпечуючи сталий розвиток економіки. Отже, розширення використання конкурсів стартапів є важливим та ефективним механізмом сприяння підприємництву в університетських умовах.

Застосування методу аналізу соціальних мереж для дослідження інноваційного лідерства в ІТ-організаціях

Анна Олександрівна Шаломова — 2024-11-18

Технологія аналізу соціальних мереж (Social Network Analysis) – інноваційний підхід до управління ІТ-організаціями, який відкриває можливості для детального дослідження структури та динаміки соціальних взаємодій в організаціях або групах. Завдяки цим можливостям мережевий аналіз може стати інструментом для оптимізації управління та підвищення інноваційної діяльності в ІТ-організації.
У статті розглянуто сучасні підходи та перспективи використання мережевих технологій у контексті управління ІТ-організацією на засадах інноваційного лідерства. Метою статті є вивчення сучасних підходів і перспектив розвитку соціальних мережевих технологій як прикладних інструментів у галузі управління ІТ-організацією. Стаття є теоретичною дослідницькою роботою, що визначає перспективи для подальших досліджень. Очікується, що результати дослідження допоможуть розкрити важливість використання аналізу соціальних мереж у контексті інноваційного лідерства та обґрунтують ефективне застосування цієї технології для підвищення інноваційної активності в ІТ-організації. Окрім цього, виявлення основних компонентів організаційної мережі, що впливають на ефективність інноваційного лідерства, дасть змогу лідерам ІТ-організації ефективно впроваджувати стратегії інноваційного лідерства та підвищувати конкурентоспроможність організації. Дослідження цієї теми також має практичне значення, його результати можуть бути використані для розроблення стратегій управління персоналом організації, а також для поліпшення механізмів впровадження інновацій в організаційному середовищі. Враховуючи це, авторка статті аналізує інноваційне лідерство через призму теорії соціальних мереж, базуючись на припущенні, що структура організаційної мережі може впливати на його ефективність.