Наукові записки НаУКМА. Економічні науки

Результативність факторів економічного зростання: продуктивність та інновації

Юрій Миколайович Бажал — 2023-10-23

Досліджено сучасну проблему темпів економічного зростання української економіки, а також інших країн, пов’язану зі значним їх зниженням. Показано, що її виникнення можна також пояснити браком уваги до активізації в країні інноваційних процесів під час формування реальної економічної політики. Обґрунтовано припущення, що це відбувалось через недостатню пріоритезацію виробничого фактора інновацій у неокласичних методах макроекономічного аналізу, і тому вони не давали правильних орієнтирів урядам під час формування економічних стратегій та програм. У таких країнах відбулось усталення величин «розриву ВВП» проти успішних країн. Україна вже багато років перебуває в цьому тренді не тільки щодо країн – економічних лідерів, а й щодо своїх найближчих сусідів.
Представлено макроекономічний аналіз, який засвідчує наявність «парадокса продуктивності» в багатьох країнах Європи, особливо після кризи 2008 року: ВВП, оцінений у поточних доларах США, фактично не зростає, маючи незначні коливання, а не сталий висхідний тренд. Підтверджено, що «розрив ВВП» принципово не змінювався також між групами країн із різним типом економік. Показано, що виникнення феномену «парадокс продуктивності» зумовлене тим, що на фоні масштабного розвитку сучасних інноваційних процесів основні індикатори вимірювання продуктивності праці та інших ресурсів значно знизились проти попередніх часів. Статистика результативності факторів економічного зростання, побудована на домінуючих неокласичних моделях, показує все меншу пояснювальну здатність для розкриття ролі продуктивності праці в економічному зростанні. Проведений регресійний аналіз підтвердив такий висновок і засвідчив недостатню увагу української економічної політики до ендогенних факторів інноваційного розвитку.

JEL classіfіcatіon: O11, O20, O32, O38, O40

Інноваційний розвиток як чинник повоєнної відбудови економіки України

Ірина Сергіївна Біла — 2023-10-23

Розглянуто інноваційний розвиток економіки України як ключовий напрям економічної політики та інструмент повоєнної відбудови економіки України. Війна в Україні, а надто після повномасштабного російського вторгнення, впливає на інноваційне середовище країни, що зумовлено зниженням рівня інвестицій, зростанням ризиків для бізнесу, скороченням внутрішнього попиту на продукцію, зменшенням кількості інноваційних проєктів, доступності їх фінансування. Дослідження сучасного стану інноваційної діяльності в Україні та порівняння фактичного стану інноваційного розвитку України з іншими країнами світу дали змогу констатувати його суттєве відставання. Означене, на думку авторок, пов’язано з наявними проблемами, серед яких основними є такі: слабка розвиненість високотехнологічних підприємств і галузей, значний фізичний і моральний знос виробничого потенціалу більшості промислових підприємств України, недостатність фінансування інноваційного сектору економіки, структурна розбалансованість і технологічна низькоукладність, сировинна експортоорієнтованість та низька конкурентоспроможність.
Авторки статті впевнені, що відновлення економіки України, забезпечення конкурентоспроможності та економічного зростання значною мірою залежать від використання інноваційних чинників, розвитку освіти, науки. Зазначено, що засади інноваційної політики держави в повоєнний період треба формувати вже сьогодні, створюючи умови для розвитку інтелектуального потенціалу, підвищення продуктивності праці, модернізації технологій, структурної перебудови економіки. Післявоєнна відбудова України має бути спрямована на кардинальну зміну структури економіки, перехід від аграрно-сировинного її типу до індустріально-інноваційного на основі створення сучасної високотехнологічної, цифровізованої промисловості з огляду на поширення у світі Індустрії 4.0. Авторки статті пропонують у процесі формування інноваційної політики особливу увагу приділяти структурним реформам, ефективному й прозорому використанню іноземної допомоги, посиленню співпраці виробників із науковими установами.

JEL classіfіcatіon: Е61, О16, О31, О38, Н56, Н11, Н52

Бюджетна система України: вплив війни та виклики повоєнної відбудови

Тетяна Григорівна Буй — 2023-10-23

У статті досліджено та систематизовано напрями й обсяги впливу повномасштабного російського вторгнення на бюджетну систему України, зокрема на структуру й обсяг доходів і видатків бюджету, зростання бюджетного дефіциту й державного боргу, зміну законодавства у сфері державних фінансів, зниження фінансової спроможності регіонів. Визначено, що через соціальну та військову спрямованість великої частини бюджетних видатків, а також численні податкові послаблення обмежуються можливості бюджетного фінансування за напрямами, які сприяють економічному розвитку країни.
Узагальнено досвід інших країн, зокрема Польщі, Ізраїлю, Грузії, Німеччини та Японії, щодо економічного відновлення й бюджетного реформування після завершення воєн. Запропоновано першочергові заходи оздоровлення бюджетної системи України та виходу з бюджетної кризи, які потрібно вжити як під час війни, так і одразу після її завершення. Зокрема, серед основних заходів воєнного часу визначено підтримку малого й середнього бізнесу, скасування тимчасових податкових пільг, реформування митної служби, захист прав і гарантій інвесторів, фінансування пріоритетних видатків, як-от оборона, безпека та соціальний захист, залучення грантового фінансування, використання інструментів фандрейзингу та продовження діджиталізації економіки. Після завершення війни запропоновано змістити вектор економічної політики в бік активного залучення інвесторів, розвитку експортоорієнтованого виробництва і стратегічно важливих конкурентоспроможних галузей, відновлення бюджетних реформ (децентралізація, середньострокове планування, програмно-цільовий метод, огляд видатків, створення сервісів) і фіскальних правил, зменшення боргового навантаження з одночасною підтримкою високого рівня соціального захисту постраждалих від війни верств населення.

JEL classification: E62, N44, O52, H61, H62, H63

Очікуваний вплив банкрутства провідних іноземних банків на банківську систему України

Дмитро Михайлович Гладких — 2023-10-23

Досліджено проблему гіпотетичного впливу кризи на банківському ринку окремих країн на банківську систему України. Розкрито зміст регулюючих заходів держави, спрямованих на забезпечення фінансової стійкості українських банків, що послідовно реалізуються з лютого 2022 р. та передбачають впровадження повного (незалежно від суми та валюти) державного гарантування банківських вкладів фізичних осіб, забезпечення банків необхідним обсягом рефінансування, радикальне підвищення рівня облікової ставки, активне накопичення міжнародних резервів, виведення з ринку проблемних банків, активацію використання норм обов’язкового резервування залучених банками коштів, зниження ставки за депозитними сертифікатами овернайт, активізацію роботи Ради з фінансової стабільності.
Визначено позитивні наслідки реалізації комплексу заходів з підтримки банківської системи України, зокрема: зниження темпів інфляції, зміцнення курсу гривні, збереження прибутковості банківською системою, поступове відновлення капіталізації банків.
Виокремлено проблеми, що потребують вжиття додаткових регулюючих заходів з боку держави, а саме зростання частки проблемних кредитів і фактичне призупинення кредитної діяльності банків.
Запропоновано низку заходів у межах удосконалення поточної монетарної політики України: розроблення механізму «аварійного» рефінансування банків на випадок швидкого поширення кризових явищ; безумовне дотримання політики «дорогих грошей»; обмеження темпів зростання емісії та грошової маси; відновлення практики обов’язкового продажу частини валютної виручки експортерів; забезпечення подальшого «тонкого налаштування» чинної методики обов’язкового резервування залучених коштів; врегулювання процедури управління «новими» NPL (Non-Performing Loan); створення спеціалізованої державної установи з управління проблемними активами для прийняття нею на баланс портфелів NPL державних банків.

JEL classіfіcatіon: E31, E40, E42, E50, E52, F31, F35

Державний борг і післявоєнне економічне зростання України: системно-динамічний підхід

Геннадій Степанович Григор’єв — 2023-10-23

Метою статті є дослідження післявоєнної національної економіки, особливо перевантаженої значними військовими витратами та наслідками реструктуризації державного боргу у воєнний період.
Методи дослідження: використовуються методи моделювання системної динаміки, зокрема S-подібні динамічні моделі зростання, перевищення та колапсу. Для демонстрації сценарних варіантів можливої мінімізації зовнішнього боргу використано осциляційні моделі поведінки.
Результати дослідження. Динамічна гіпотеза про нелінійну поведінку траєкторії післявоєнного боргу виявила внутрішні темпи зростання боргозалежної економіки та переломну точку неможливості повернення до стабільного економічного зростання без радикального рішення про скасування державного боргу. Безпосереднім наслідком негативного рішення щодо списання боргу будуть непередбачувані, навіть хаотичні, коливання темпів зростання національної економіки. Було виконано базове моделювання для підтвердження результатів дослідження. Вбудована макроструктура типу «залежна економіка» не дозволяє подолати критичний рівень боргового навісу та потребує нової національної моделі з відповідною політикою для стабілізації економіки. Ефективність погашення післявоєнного боргу залежить здебільшого від інноваційного фонду, який буде створений експортними можливостями в межах плану післявоєнного відновлення.
Можливе застосування результатів дослідження: використання державними органами, які відповідають за макроекономічну боргову політику.
Висновки. Отримані результати дослідження дають змогу зробити висновок про неможливість розвитку національної економіки в наявному економічному укладі країни, що розвивається. Борговий зашморг, який неможливо усунути, не дозволяє розвивати національну інноваційну економіку та забезпечувати економічне зростання й розвиток.

JEL classification: E37, F34, F35, G28, H63

Менеджмент віртуальних команд: поведінкові аспекти

Олександра Віталіївна Гуменна — 2023-10-23

З початку оголошення пандемії COVID-19 переважна кількість компаній перевела працівників на дистанційний формат роботи. У зв’язку з цим виникло багато проблем як технічного, так і психологічного характеру. Технічні проблеми, пов’язані із забезпеченням онлайн-роботи, супроводжуються сумнівними показниками продуктивності працівників та незадовільним рівнем психологічного клімату у віртуальних командах.
Для усунення зазначених недоліків роботи у віртуальних командах було поставлено за мету систематизувати відгуки працівників саме про конкретні позитивні та негативні аспекти дистанційної роботи, а також запропонувати дієві методи поліпшення ефективності такої роботи, використовуючи вже апробовані на практиці принципи поведінкової економіки.
У статті автори описали важливість комплексного підходу до оцінювання роботи у віртуальних командах, що спирається не тільки на аналіз ефективності такої роботи, а й на морально-психологічний стан колективу. Показано також, що поведінкові принципи (включно з різноманітними мотиваційними інструментами) слід враховувати у стратегії менеджменту віртуальних команд.
Методами дослідження є описовий (для визначення поточної ситуації з дистанційною роботою), аналітичний (для опрацювання статистичних даних), методи синтезу та порівняння (для опрацювання запропонованого авторами опитування). У результаті проведеного аналізу у статті запропоновано комплексний підхід до менеджменту віртуальних команд на основі систематизації проблем та конкретних шляхів їх вирішення.
У результаті цього дослідження запропоновано використати підходи поведінкової науки для поліпшення дистанційної роботи, як-от: несхильність до втрат, ефект наділення, ефект фреймінгу, праймінг та соціальне порівняння, що вже до певної міри доводить свою ефективність. Подальше впровадження таких елементів поведінкової науки є одним із завдань майбутніх досліджень такого втручання. Цю статтю можна використати для подальшого та глибшого практичного дослідження позитивних і негативних аспектів у роботі віртуальних команд в умовах довгострокової роботи в гібридному форматі.

JEL classіfіcatіon: D03, D21, M31, M37

Вплив монетарної політики в період правового режиму воєнного стану на ринок праці в Україні

Тетяна Олександрівна Донкоглова — 2023-10-23

Метою дослідження є поглиблений аналіз впливу монетарної політики в період правового режиму воєнного стану на стан ринку праці та добробут населення в Україні. У статті проаналізовано, як воєнні дії вплинули на робочу силу та сфери зайнятості, стисло окреслено основні дії Національного банку України (НБУ) для стабілізації макроекономічної ситуації в країні, зниження інфляційного тиску та протидії виводу капіталу з країни. На основі наявної статистичної інформації та експертних оцінок стану ринку праці в Україні після повномасштабного вторгнення проаналізовано ефективність монетарних механізмів, зокрема тимчасової зміни режиму інфляційного таргетування на режим фіксації валютного курсу. Проведений аналіз підтвердив те, що, попри вчасні адаптивні зміни монетарної політики з боку регулятора, ефективність монетарного трансмісійного механізму в умовах війни є низькою. Падіння реального виробництва, зниження довіри до національної валюти, а також початок фінансування видатків уряду шляхом грошової емісії призвели до надлишку ліквідності в економіці, що своєю чергою спричинило зниження ефективності монетарного трансмісійного механізму. Національний банк України не може повністю забезпечувати контроль за рівнем інфляції та інфляційними очікуваннями в період воєнного стану.
Аналіз динаміки вимушеної еміграції за період російського вторгнення також показав, що високий рівень невизначеності стримує біженців від повернення в Україну та стимулює витрачати зароблені кошти в країнах перебування, про що свідчить незначне зростання приватних переказів із-за кордону попри безпрецедентну хвилю еміграції. А отже, пріоритетним завданням уряду має стати розроблення стратегії фінансових і соціальних стимулів для повернення працездатного населення для забезпечення повоєнної відбудови України.

JEL classіfіcatіon: E58, F24, G28, J21

Застосування штучного інтелекту в аудиті

Сергій Володимирович Івахненков — 2023-10-23

Мета дослідження: розвиток теорії та практики застосування штучного інтелекту (ШІ) в аудиті шляхом розуміння його поточного стану для вирішення проблем, характерних для аудиту під час здійснення аудиторських перевірок і розроблення науково обґрунтованих пропозицій подальшого розвитку досліджень.
Методи дослідження: позитивізм, який передбачає наявність і застосування різноманітних наукових парадигм та теорій у межах окремих наукових дисциплін; огляд літератури, експертні інтерв’ю та цитування, кейсові дослідження та приклади, концептуальний аналіз, емпіричний метод і метод ідеалізації; порівняння, аналіз, синтез, інтерпретація, узагальнення.
Результати дослідження. ШІ може автоматизувати рутинні завдання, надавати інформацію та підвищувати ефективність і якість процесів аудиту. Алгоритми машинного навчання можуть аналізувати фінансові дані, виявляти закономірності чи аномалії та робити прогнози щодо майбутніх показників. ШІ може допомогти у виявленні аномалій, запобіганні шахрайству, аналізі доходів, оцінюванні ризиків та аналізі великих наборів даних під час аудиту. Впровадження штучного інтелекту в аудит охоплює такі етапи, як попереднє планування, планування, укладання контрактів, оцінювання ризиків контролю та тестування по суті. Технології штучного інтелекту, включно з машинним навчанням та засобами читання документів, можуть полегшити процес аудиту та надати переваги аудиторам і клієнтам. Впровадження ШІ в аудит підвищує ефективність, точність, можливості виявлення шахрайства, поліпшує аудиторські звіти та загальну якість аудиту. ШІ має потенціал змінити спосіб проведення аудитів у майбутньому, включно з усуненням вибірки, автоматичною перевіркою доказів, проактивною контрольною перевіркою, обробкою більшої кількості точок даних як доказів, безперервним аудитом і переосмисленням стандартів аудиту.
Можливе застосування результатів дослідження: на підставі узагальнених положень можливе подальше розроблення організаційних та методичних концепцій аудиту в умовах застосування технологій штучного інтелекту.
Висновки. ШІ має потенціал для підвищення ефективності, точності та результативності процесів аудиту, але для його належного використання потрібні знання та досвід. Впровадження штучного інтелекту революціонізує роботу й процедури аудиту, забезпечуючи такі переваги, як підвищення ефективності, більша точність, виявлення шахрайства, поліпшені аудиторські звіти та загальна якість аудиту. Однак тлумачення та оцінювання результатів аудиту залишаються за людиною.

JEL classification: M420

Аналіз прибутковості фінтех-мікрокредитування: застосування розширеного інструментарію Whale curve

Андрій Борисович Камінський — 2023-10-23

Фінтех активно розширює свою діяльність за різними напрямами в сучасній фінансовій системі. Одним із таких напрямів є розвиток споживчого кредитування, що формує важливий конкурентний чинник для банків та інших традиційних кредиторів. Моделі кредитування, які реалізуються фінтех-компаніями, мають низку принципових відмінностей від класичних. Статтю присвячено дослідженню моделі мікрокредитування фінтехом та аналізу прибутковості цієї моделі на основі розширеного інструментарію Whale curve, адаптованого до кредитування.
У статті модель мікрокредитування структуровано в три блоки: генерація доходів, система кредитного ризик-менеджменту та лідогенерація позичальників. Генерацію доходів розглянуто в межах підходу PDL (payday lending). Обґрунтовано методологічні складники застосування інструментарію Whale curve для кредитування. Першим складником є цілісна візуалізація співвідношення між ризиком і дохідністю кредитного портфеля мікрокредитування. Другим складником є використання двох підходів до застосування інструментарію Whale curve. Перший підхід ґрунтується на виборі як бази аналізу доходів від позичальників, а другий – на виборі як бази аналізу доходів від виданих кредитів. Третім складником методології є поділ кредитного портфеля на 4 сегменти: A, B, C, D. Це здійснено для обох підходів. Сегмент А характеризується для кредитора генерацією високої дохідності, сегмент B близький до нейтрального рівня дохідності, а сегментам С та D властивий негативний фінансовий результат різного рівня.
Аналіз, заснований на розробленій методології, дав змогу виявити низку закономірностей між ризиком і дохідністю як у розрізі сегментів A, B, C, D, так і в розрізі повторних кредитів. Аналіз проводився на основі даних декількох українських фінтех-компаній за 2 і 3 квартали 2021 року.
У межах методологічних складників у роботі було використано аналіз чутливості доходу на основі сценарного підходу. Було сформовано низку сценаріїв щодо змін характеристик кредитів і параметрів ризик-менеджменту. На цій основі змодельовано чутливість доходу до цих змін і проведено компаративний аналіз результатів.
Пропонована в статті методологія дає змогу запроваджувати оптимізаційний аналіз фінтех-мікрокредитування, визначати співвідношення між кредитним ризиком і дохідністю та обирати оптимальну стратегію підвищення дохідності кредитування.

JEL classіfіcatіon: G23, L25

Вплив кінцевих споживачів на розвиток відновлюваної енергетики через поведінковий вибір на користь чистої енергії

Андрій Сергійович Китаєв — 2023-10-23

Розглянуто проблеми розвитку відновлюваних джерел енергії в контексті глобальних пріоритетів сталого розвитку та досягнення світом кліматичної нейтральності до 2050 р., а також проблеми фінансування програм трансформації енергетики. Обговорено недоліки державного регулювання сектору відновлюваної енергетики через запровадження зеленого тарифу, що в Україні мало негативні наслідки для енергетичного ринку, іноземних інвесторів та державного бюджету.
Представлена гіпотеза передбачає, що ірраціональний споживчий вибір та поведінкові чинники, що впливають на рішення про купівлю і корисність угоди, можуть вплинути на розвиток відновлюваної енергетики. Оцінено економічний потенціал залучення коштів кінцевих користувачів Європейського Союзу для фінансування заходів щодо відновлюваної енергетики з використанням інструментів поведінкової економіки, включно зі стимулюванням споживчого вибору.
Описано дослідження споживчого вибору покупців різних вікових категорій, різного рівня доходів і місця проживання (Україна, Словаччина, Німеччина, Австрія та Чехія) між продуктами, виробленими з використанням традиційної та чистої енергії, представлено виявлені закономірності та зроблено висновки.
Показано, що використання інструментів поведінкової економіки в умовах стимулювання усвідомленого споживчого вибору на користь продукції, виробленої з використанням чистої енергії, може створити умови для залучення коштів саме кінцевих споживачів у розвиток відновлюваної енергетики.
У процесі модерації державної політики у сфері енергетики запропоновано впровадження ринкових і поведінкових інструментів стимулювання споживчого попиту на продукцію, вироблену з використанням чистої енергії, з прозорою фіксацією ланцюжка використання чистої енергії на всіх етапах виробництва.

JEL classіfіcatіon: М30, М31, М38, R11

Особливості фінансової доларизації в умовах воєнного стану: випадок України

Ірина Григорівна Лук’яненко — 2023-10-23

Оцінено особливості доларизації банківського сектору України із застосуванням економетричного інструментарію та системного підходу, проведено сценарний аналіз розвитку доларизації під час воєнного стану, розроблено підхід для надання рекомендацій з урахуванням довгострокових цілей із забезпечення фінансової стабільності.
Результати дослідження свідчать про те, що із запровадженням режиму інфляційного таргетування рівень доларизації кредитів і депозитів поступово зменшувався, проте залишався на завищеному рівні. З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну рекордно низький рівень доларизації за останні десятиліття та адміністративні обмеження Національного банку зменшили ризик зростання показника доларизації, який був значним під час попередніх криз.
Побудована система симультативних рівнянь дала змогу оцінити вплив макроекономічного середовища та монетарної політики на рівень доларизації банківського сектору. Зі зростанням інфляції та обмінного курсу і, відповідно, більшою волатильністю даних макроекономічних показників економічні агенти хеджуватимуть свої ризики й обиратимуть відносно стабільнішу валюту через ризик знецінення власних коштів. Інший висновок полягає в тому, що кредитна доларизація залежить від депозитної доларизації.
За допомогою системи симультативних рівнянь побудовано базовий і два альтернативних – песимістичний та оптимістичний – сценарії прогнозу, згідно з якими доларизація депозитів у період кризи, невизначеності та завищених очікувань економічних агентів і далі зростатиме. Рівень кредитної доларизації у 2023 році стабілізується і залишатиметься на відносно сталому рівні завдяки небажанню банків брати додатковий кредитний та валютний ризики.
Для забезпечення фінансової стабільності на довгострокову перспективу стратегія з дедоларизації має охоплювати монетарну політику, вертикальний розвиток фінансового ринку, зокрема розвиток ринку ОВДП та альтернативних гривневих інструментів, а також застосування макропруденційних інструментів.

JEL classification: E52, E58, E63, C30, C53

Індустрія стартапів в Україні: каталізатор відновлення після війни та посилення монетарної трансмісії

Марія Юріївна Насаченко — 2023-10-23

Розглянуто роль стартап-індустрії в Україні як каталізатора післявоєнного відновлення економіки та зміцнення монетарної трансмісії. Результати дослідження потенціалу української стартап-індустрії в різних галузях, як-от військова, медична та технологічна, доводять важливість підтримання інновацій та залучення іноземних інвестицій для збільшення економічного зростання. З метою кількісного оцінювання залежності між кількістю стартап-проєктів і поточними макроекономічними умовами авторка використовує багатофакторну регресійну модель, що містить такі залежні змінні, як процентна ставка за короткостроковими банківськими кредитами з лагом один, прямі іноземні інвестиції минулого періоду, індекс реальної заробітної плати, різниці облікової ставки НБУ з лагом два та інфляційні очікування економічних агентів на наступні 12 місяців. Проксі-змінною для визначення орієнтовної кількості стартапів слугує кількість офіційно зареєстрованих патентів та винаходів. За результатами проведеного аналізу наголошено на порівняльній перевазі українських стартапів, зокрема завдяки доступу до талановитих ІТ-фахівців, а також необхідності підтримання просування молодих підприємців-новаторів. У підсумку дослідження виявило, що зростання стартап-індустрії сприятиме посиленню монетарної трансмісії та зменшенню залежності від традиційних галузей, що зробить економіку більш стійкою до зовнішніх шоків. До того ж Україна має значний потенціал для розвитку галузі стартап-бізнесу, оскільки у зв’язку з успішним протистоянням російській агресії з’являються нові ініціативи від ветеранів війни щодо створення дронів українського виробництва, поліпшення технічних характеристик різних видів зброї тощо, а також інтеграції до світового інвестиційного простору разом зі зростаючою популяризацією країни як нового геополітичного інвестиційного центру для іноземних інвесторів.

JEL classification: C22, M13, O31, E52, E58, F35

Цифрова трансформація аграрного сектору: перспективи, виклики та рішення

Марина Володимирівна Негрей — 2023-10-23

Цифрова трансформація аграрного сектору привертає значну увагу суспільства через багатообіцяльні перспективи для підвищення ефективності та прибутковості. Для визначення ключових тем і прогалин у цифровізації сільського господарства розглянуто останні дослідження та публікації в цій сфері. Аналіз показав, що, хоча деякі дослідження вказують на потенційні переваги цифрового сільського господарства, інші підкреслюють обмеження та проблеми, пов’язані з його впровадженням. Процеси цифровізації аграрного сектору України відповідають сценарію «легкої цифровізації», що характеризується базовим рівнем цифровізації сільського господарства, обмеженим контролем даних та суттєвою різницею в цифровій грамотності і впровадженні технологій між різними зацікавленими сторонами в аграрному секторі. Щоб сприяти процесу цифровізації, потрібно поліпшити обмін даними між зацікавленими сторонами, як-от фермери, уряд, трейдери, виробники, споживачі та AgriTech. Цифрові платформи, електронне врядування, сільськогосподарські консультації, доступ до фінансових послуг та обмін інформацією є дуже важливими для цифрової трансформації. Досліджено цифрову взаємодію між фермерами та агротехнологічними компаніями, трейдерами/виробниками продуктів харчування та споживачами з акцентом на її елементах і перевагах. Обговорено роль уряду у створенні надійної системи цифровізації та сприянні співпраці між зацікавленими сторонами. Уряд пропонує впровадження таких рішень, як системи управління фермами, інструменти збору даних, системи підтримки ухвалення рішень і технології землеробства на основі даних. Ці рішення полегшують аналіз даних, ухвалення обґрунтованих рішень та оптимізацію роботи ферми.
Проблеми та обмеження, пов’язані з цифровою трансформацією аграрного сектору, – це обмежені фінансові ресурси, нормативні обмеження, опір змінам і проблеми конфіденційності. Потрібні подальші дослідження для вивчення стандартів якості даних, прав власності на дані та правил конфіденційності, розвитку навичок, систем моделювання та цифрових платформ.

JEL classification: H83, O38, Q10, Q18

Людський капітал як елемент інноваційної екосистеми

Тетяна Петрівна Палієнко — 2023-10-23

У статті розкрито наукові погляди на тлумачення та структуру інноваційної екосистеми, одним із важливих елементів якої є людський капітал. З’ясовано, що є пряма залежність між рівнем економічного розвитку країни та кількістю створених інноваційних продуктів, що підтверджено аналізом показників глобальних індексів конкурентоспроможності та інновацій. Згідно з результатами дослідження, попри сильні сторони, які мають вплив на вітчизняний інноваційний розвиток, Україна не є інноваційним лідером, а її показники погіршуються протягом останніх років, що свідчить про невикористання всього наявного інноваційного потенціалу та нестабільну економічну і політичну ситуацію в країні.
Проведено порівняльний аналіз індексу людського капіталу, значення якого для України залишаються незмінними впродовж десятиліття. На це впливають наявні в країні проблеми інвестування в галузі освіти та охорони здоров’я, без яких продукування інновацій та функціонування інноваційної екосистеми неможливе. Дослідження показало, що хоча видатки з бюджетів на освіту до повномасштабного вторгнення зростали, але кількість закладів освіти постійно зменшувалась через закриття шкіл із невеликою кількістю учнів. Аналогічна тенденція зберігається і в галузі охорони здоров’я, де за порівняно стабільної чисельності відвідувачів кількість лікарняних закладів зменшилася.
За результатами дослідження впливу людського капіталу на інноваційну екосистему зроблено висновки та надано пропозиції. Головним завданням сьогодні є залучення додаткових інвестицій у вітчизняний людський капітал, що зменшить державний тягар і допоможе у створенні й розбудові інноваційних галузей, які підвищать конкурентоспроможність країни у світі.

JEL classіfіcatіon: E22, I25, J24, O15, O31

Зміни у фінансуванні медичних закладів України та ефективність використання їхніх активів

Наталія Володимирівна Романченко — 2023-10-23

Метою дослідження є аналіз трансформаційних змін, що відбулися у фінансуванні сфери охорони здоров’я, та наявності і регіонального розподілу активів підприємств сфери охорони здоров’я на основі даних Міністерства фінансів України, Міністерства охорони здоров’я України та Національної служби здоров’я України.
У статті здійснено аналіз видатків Зведеного бюджету України та видатків на охорону здоров’я. Визначено, що після початку медичної реформи спостерігається тренд до зростання частки витрат на охорону здоров’я в загальному розмірі витратної частини Зведеного бюджету України.
На основі аналізу даних Національної служби здоров’я України визначено кількість і розподіл витрат між надавачами медичної допомоги відповідно до рівня надання медичної допомоги. Проаналізовано наявність і розподіл активів медичної галузі між лікарняними закладами по областях України. З’ясовано, що протягом 2022 року підприємства сфери охорони здоров’я України суттєво збільшили свої активи.
Для оцінювання ефективності використання активів галузі було використано показник «віддачі активів» закладів охорони здоров’я за розміром виплат від Національної служби здоров’я України за надані медичні послуги. Проаналізовано розмір оплати на одного пацієнта на основі кількості підписаних пацієнтами декларацій. Визначено вплив чинника міграції внаслідок війни на діяльність закладів охорони здоров’я.
За результатами дослідження зроблено висновки про позитивний вплив впровадження реформи на фінансування медичної галузі. Відзначено, що подальші дослідження в цій галузі можуть бути спрямовані на виявлення чинників впливу на ефективність використання активів лікувальних закладів України та пошук резервів підвищення ефективності їх використання.
Наголошено, що під час проведення розрахунків стандартні підходи до оцінювання ефективності потрібно трансформувати із врахуванням специфіки медичної галузі, для того щоб вони могли адекватно відображати ситуацію з економікою галузі.

JEL classification: H51, I18

Оцінювання інвестиційної привабливості галузі хмарних технологій

Світлана Вікторівна Сєміколенова — 2023-10-23

Хмарні технології є на сьогодні однією з фундаментально важливих галузей у контексті цифрової трансформації. У зв’язку з колосальним збільшенням інформації стає очевидним, що хмарні обчислення є ключовим чинником швидкого впровадження інновацій на місцевих і міжнародних ринках. Посилення конкуренції в цифровому полі змушує міжнародні та місцеві підприємства до безпрецедентних кроків щодо збору та аналізу великих масивів даних, які залишають користувачі в інтернет-просторі. Саме це стимулює постачальників хмарних технологій здійснювати колосальні капітальні інвестиції в обладнання та людський капітал.
Метою дослідження є аналіз поточного стану галузі хмарних технологій для ухвалення інвестиційного рішення. У статті розкрито економічний потенціал галузі хмарних технологій, надано оптимальний приклад компанії, яка є найбільш фінансово привабливою для здійснення інвестицій. Під час аналізу було висвітлено ключові переваги хмарних обчислювальних потужностей, які збільшують відсоток застосування технології, а також визначено основних ключових гравців, які формують більшу частину ринку.
Серед проаналізованих компаній, у розрізі пошуку оптимального підприємства для інвестицій, було вирахувано, що компанія Microsoft Corporation має найвищі коефіцієнти прибутковості серед підприємств у галузі, а фінансові ризики перебувають на помірному рівні. У процесі виконання моделі дисконтованого грошового потоку було виявлено, що акції компанії мають стабільний потенціал до зростання. На основі результатів проведеного дослідження запропоновано об’єднати два підходи до аналізу альтернативних технологій зберігання та опрацювання великих баз даних, виявлення характеру ключових фінансових ризиків та їхнього негативного впливу на визначення кінцевої справедливої вартості акції.

JEL classіfіcatіon: G11, G24