Маркетингова стратегія університетів, орієнтована на споживача
DOI:
https://doi.org/10.18523/2519-4739312018148782Ключові слова:
маркетингова стратегія, орієнтація на споживача, клієнтоорієнтованість, менеджмент вищої освіти, стійка конкурентна перевагаАнотація
Метою статті є аналіз способів використання клієнтоорієнтованого підходу до розробки маркетингової стратегії вищих навчальних закладів. Маркетингову стратегію університету, орієнтовану на клієнта, визначено як таку, що передбачає викладання унікальних дисциплінарних і міждисциплінарних курсів, які враховують як досвід і можливості окремих студентів, так і динамічні ринкові тенденції та запити ринку праці. У роботі охарактеризовано основні рушійні сили, які спонукають вищі навчальні заклади до зміни основних рис своєї маркетингової стратегії, зокрема, зростання фінансової та географічної доступності альтернативних способів отримання дипломів завдяки освітнім онлайн-платформам, високий рівень студентської мобільності й відповідне розширення кола конкурентів, збільшення студентських ризиків і затрат, пов’язаних із розривом між університетськими знаннями та компетентнісними запитами ринку праці.
Крім того, описано чотири важливі напрями клієнтської орієнтації залежно від ролі студентів та інших цільових аудиторій університетів у маркетингових процесах, а саме: клієнти як джерело стійкої конкурентної переваги; клієнти як джерело інформації для компанії; клієнти як джерело інформації для інших представників цільової аудиторії; клієнти як співробітники та учасники процесу спільного створення цінності. Зроблено наголос на тому, що університети мають переглянути свій комплекс маркетингу, ввівши до нього елементи, орієнтовані на споживача і спрямовані на зниження ризиків та затрат останнього. Студентське співтовариство має перетворитися на важливого суб’єкта університетських маркетингових комунікацій і стати джерелом релевантної та достовірної інформації для зовнішніх цільових аудиторій. До того ж потрібно максимально розширити роль студентів у процесі спільного створення цінностей. У статті наведено приклади того, як саме заклади вищої освіти впроваджують окремі інструменти маркетингу, орієнтованого на споживача. Але при цьому увагу акцентовано на необхідності впровадження комплексного підходу, а не окремих елементів. Саме за таких умов стане можливим отримання суттєвого позитивного ефекту та забезпечення довгострокових конкурентних переваг на ринку вищої освіти.
Матеріал надійшов 30.04.2018
Посилання
- Sheth, J. N., Sisodia, R. S. & Sharma A. (2000). The antecedents and consequences of customer-centric marketing. Journal of the Academy of Marketing Science, 28, 1, 55-66. https://doi.org/10.1177/0092070300281006
- Tseng, Mitchell, & Piller, Frank. (2011). The customer Centric Enterprise: Advances in Mass Customization and Personalization. Springer Science and Business Media, 536.
- The 2015 Customer Experience ROI Study: Demonstrating the business value of a great customer experience. Retrieved from https://watermarkconsult.net/docs/Watermark-Customer-Experience-ROI-Study.pdf.
- Hofmeister, D. (2014). Innovation in Higher Education: Time for a Customer-Centric Model. Retrieved from https://evolllution.com/opinions/innovation-higher-education-time-customer-centric-model/.
- Shulpina, N. V. (2015). Marketing analyses of specific features of customer behaviour at educational services market. Young Scientists, 11 (26), 119-123.
- Zharska, I. (2014). Methodological Principles for Study of Consumer Behavior in the Field of Education. Marketing and management of Innovations, 2, 81-94.
- Vil’chyns’ka, S. (2011). Educational services as the subject to relationship marketing. Formation of Market Economy in Ukraine, KNEU, 14-25.
- Shah, D. (2018). By the Numbers: MOOCS in 2017. Retrieved from https://www.class-central.com/report/mooc-stats-2017/.
- Abramovych, O., & Pan, L. (2008). Marketing Mix and its role in a communication marketing era. Economika Kryma, 6, 33-36.
- Abramovych, O. (2008). Consumer behaviour and company’s strategy formation. Business management: conference thesis, 180-182.
- Allen, E. I., & Seamon, J. (2017). Digital learning compass: distance education enrollment report 2017, 36.
- Davar, N. (2013). Tilt: shifting your strategy from products to customers, 230.
- Berrett, D. (2016). How one college takes a “customer-centric” approach to higher education. On Leadership: Scott Pulsipher. Retrieved from https://www.chronicle.com/article/How-OneCollege-Takes-a/238394#.
- Dunlosky, J., at el. (2013). Improving students’ learning with effective learning techniques: promising directions from cognitive and educational psychology. Psychological Science in the Public Interest, 14, 1, 4-58. https://doi.org/10.1177/1529100612453266
- Voropai, O. (2016). Value Co-creation Management: Aspects of Students’ Involvement at Ukrainian Universities. Scientific Papers NaUKMA. Economics, 1 (1), 30-34. https://doi.org/10.18523/2519-4739112016124779
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Olga Voropai
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
с) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).