Міжнародний досвід регулювання ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення
DOI:
https://doi.org/10.18523/2519-4739.2021.6.1.84-89Ключові слова:
земельні відносини, землекористування, земельні ресурси, економічне регулювання, управління земельними ресурсамиАнотація
Ринок землі в Україні перебуває в стадії формування. Тому нині особливо важливо вивчити досвід використання механізмів регулювання цього найважливішого ринку, які пройшли тривалу й успішну апробацію в інших країнах. У статті розкрито основні напрями міжнародного досвіду регулювання ринку земель сільськогосподарського призначення. Для забезпечення оптимального розподілу землі між користувачами та для ефективного функціонування ринку землі в переважній кількості країн світу земельна політика вибудовується так, щоб сільськогосподарські угіддя обробляли ті, хто здатен забезпечити їх найпродуктивніше використання.
У статті на основі узагальнення сучасної закордонної практики проаналізовано можливість застосування цього досвіду в Україні. Земля в сільському господарстві, на відміну від земель промисловості, транспорту та інших галузей, є головним засобом виробництва. У статті визначено, що сучасна модель державного регулювання ринку землі може призводити до монополізації таких ринків і поглинання земель сільськогосподарського призначення великими корпораціями. Розглянуто думки різних авторів з цього питання, вказано на необхідність формування основних аспектів щодо ефективного використання земельних ресурсів. На прикладі окремих країн показано, що відсутність активного втручання держави в ринковий обіг призвела до монополізації сільськогосподарських земель великими корпораціями.
Зроблено висновок, що на сучасному етапі реалізації політики забезпечення ефективності використання землі в сільському господарстві держава повинна посилити функції регулювання процесів землекористування. Надано конкретні пропозиції щодо вдосконалення системи регулювання земельних відносин у сільському господарстві, що має відіграти прогресивну роль у подальшому розвитку держави.
JEL classіfіcatіon: H3, H2
Посилання
- Land Directory of Ukraine 2020. (2020). https://agropolit.com/spetsproekty/705-zemelniy-dovidnik-ukrayini--baza-danihpro-zemelniy-fond-krayini [in Ukrainian].
- Law of Ukraine No. 552-IX. (2020, March 31). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20#Text [in Ukrainian].
- Marunyak, E., Lisovsky, S., Golubtsov, O., Chekhniy, V., Farion, Y., & Amosov, M. (2021). Research of the impact of the concentration of agricultural lands on the environment and society in Ukraine. https://ecoaction.org.ua/wp-content/uploads/2021/02/vplyv-kontsentracii-zemel-landmatrix_s.pdf [in Ukrainian].
- Petrenko, A. (2019). Risks and importance of agrarian reform. World experience. https://blogs.pravda.com.ua/authors/petrenko/5dc57e76ce98a/ [in Russian].
- Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 413. (2017, June 07). https://ips.ligazakon.net/document/kp170413?an=368&ed=2019_06_25 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 L’ubov Kuzmenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
с) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).