Суверенний борг у поствоєнний період: ендогенні можливості та екзогенні виклики для України
DOI:
https://doi.org/10.18523/2519-4739.2022.7.1.35-40Ключові слова:
ресурсно-орієнтована економіка, пільгові позики, геополітика суверенного боргу, боргове навантаження, системна динаміка, післявоєнний державний борг, списання боргу, боргова стійкістьАнотація
Метою цього дослідження є розроблення можливих сценаріїв оцінювання рівнів суверенного боргового тягаря України в контексті акумулятивного ефекту накопичення довоєнного та післявоєнного боргу України для уникнення боргового суверенного переобтяження, чи навіть суверенного дефолту, і досягнення полегшення тягаря заборгованості.
Методологія та методи дослідження базуються на теорії міжнародних фінансів із використанням наукового методу системної динаміки як прикладного методу аналізу. Головною метою статті був пошук виходу з пастки концесійного боргу, однак російська військова агресія в Україні в лютому 2022 року суттєво змінила мету аналізу. У результаті, наскільки це можливо, у статтю додано елемент воєнної економіки.
Динамічна інтерпретація проблеми є такою: «Якою є можлива динаміка потрапляння в суверенну боргову пастку і, врешті-решт, у політичну залежність через зовнішнє інфраструктурне фінансування до і після війни та як уникнути цієї пастки?»
Результати дослідження. У статті доведено наявність помилки національного рівня щодо покладання на підозрілі «дешеві» позики для розвитку внутрішньої інфраструктури для зростання ВВП через часткове нехтування загрози війни, що суттєво погіршило національну спроможність подолання тягаря війни. Це доведено шляхом знаходження негативного взаємозв’язку між мультиплікатором зростання ВВП і зоною боргу. Використано міждисциплінарний підхід як у побудові системних моделей, так і в науковій методології дослідження. Можливе застосування результатів дослідження є важливим у процесі реалізації моделі національної боргової політики.
Висновки. Неможливо вийти за межі ресурсно-орієнтованої моделі та зменшити борг без переходу на інноваційну модель розвитку, оскільки національна ресурсно-орієнтована модель завжди потраплятиме в пастку системного архетипу «Виправлення, які не спрацьовують», та без наявності екзогенної резистентної політики, яка усуває короткостроковий позитив від орієнтованої на зовнішній борг національної політики.
JEL classіfіcatіon: C73, E17, H56, H60, H81
Посилання
- Ford, A. (2009). Modelling the environment. Island Press.
- Jiyad, A. M. (2011). An economy in a debt trap: Iraqi debt 1980–2020. Arab Studies Quarterly, 23(4), 15–58.
- Kyiv School of Economics. (2021). Big construction will increase GDP of Ukraine in 5 years – KSE research. https://kse.ua/ua/about-the-school/news/velike-budivnitstvo-zbilshit-vvpukrayini-na-2-2-za-5-rokiv-doslidzhennya-kse/ [in Ukrainian].
- Latifundist.com. (2022). SFGCU to be audited for capacity to repay a Chinese loan. https://latifundist.com/en/novosti/58294-na-dpzkuochikuye-provedennya-auditu-na-spromozhnist-pogashennyakitajskogo-kreditu
- Meadows, D. H. (2008). Thinking in systems. A primer. Sustainability Institute.
- MEF. (2021). The Common Framework for debt treatment beyond the DSSI (Common Framework). https://www.mef.gov.it/en/G20-Italy/common-framework.html
- Richmond, B. (2004). Introduction to System Thinking. ISEE System.
- Rudd, K. (2022). How to stop China and the US going to war. The Guardian. https://www.theguardian.com/world/2022/apr/07/howto-stop-china-and-the-us-going-to-war
- Syed, A. R. (2020). Of IMF’s debt trap and Chinese debt peonage. Modern diplomacy. https://moderndiplomacy.eu/2020/07/04/of-imfs-debt-trap-and-chinese-debt-peonage/
- The price of the state. (2022). Fall in revenues, increase in defence spending by 7.5 times. https://cost.ua/padinnya-dohodivzbilshennya-vytrat-na-oboronu-u-7-5-raziv
- Ukraine’s public debt in 2022 may reach 86.2% of GDP – IMF. (2022). Frontnews. https://frontnews.eu/en/news/details/27911
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Hennadiy Hryhoriev
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
с) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).