Споживчі витрати та проблеми заощаджень економічних суб’єктів в умовах економічних шоків: поведінкові аспекти

Анотація

Метою статті є з’ясування основних причин низького рівня заощаджень, інвестицій і надмірного споживчого кредитування та можливостей для поліпшення фінансового благополуччя на мікрорівні і формування джерел для майбутнього розвитку.
У статті розкрито основні проблеми заощаджень і споживання громадян, які були до кризи, спричиненої пандемією коронавірусу, і лише посилилися під час неї.
Проаналізовано деякі макроекономічні показники, що відображають стан заощаджень громадян, та залежність від доходів. Незважаючи на стабільне зростання доходів населення, норма заощаджень залишається на низькому рівні. Натомість попит на кредитні кошти випереджає таке зростання.
Таким чином було доведено тезу про від’ємний зв’язок між зростанням заробітної плати та нормою заощаджень, висунуту деякими вченими раніше.
Окрім економічних факторів, що впливають на рівень споживання та заощаджень, також проаналізовано психологічні причини низької схильності громадян до заощаджень. Серед таких причин – ефект дефіцитного мислення, дефолт-ефект, підтверджувальне упередження та упередженість щодо неприйняття втрат.
Також на основі фактів проаналізовано, наскільки сильно вплинули психологічні упередження українців на фінансову поведінку. Зокрема, розглянуто хибність упереджень щодо недоцільності інвестування в депозити українських банків, а також уявлення про те, що українська банківська система зазнала катастрофічних перетворень у перші роки після банківської реформи.
За результатами розгляду економічних і психологічних аспектів ситуації із заощадженнями надано висновки та пропозиції. Головним завданням щодо поліпшення ефективності управління власними витратами на сьогодні є розуміння причин нераціональної поведінки людей у нових обставинах з погляду поведінкової економіки та застосування теорії «підштовхування» для формування позитивних соціально-економічних змін.

JEL classіfіcatіon: D14, D91, E21