Вплив кінцевих споживачів на розвиток відновлюваної енергетики через поведінковий вибір на користь чистої енергії
DOI:
https://doi.org/10.18523/2519-4739.2023.8.1.71-78Ключові слова:
відновлювана енергетика, поведінкова економіка, споживчий вибір, сталий розвитокАнотація
Розглянуто проблеми розвитку відновлюваних джерел енергії в контексті глобальних пріоритетів сталого розвитку та досягнення світом кліматичної нейтральності до 2050 р., а також проблеми фінансування програм трансформації енергетики. Обговорено недоліки державного регулювання сектору відновлюваної енергетики через запровадження зеленого тарифу, що в Україні мало негативні наслідки для енергетичного ринку, іноземних інвесторів та державного бюджету.
Представлена гіпотеза передбачає, що ірраціональний споживчий вибір та поведінкові чинники, що впливають на рішення про купівлю і корисність угоди, можуть вплинути на розвиток відновлюваної енергетики. Оцінено економічний потенціал залучення коштів кінцевих користувачів Європейського Союзу для фінансування заходів щодо відновлюваної енергетики з використанням інструментів поведінкової економіки, включно зі стимулюванням споживчого вибору.
Описано дослідження споживчого вибору покупців різних вікових категорій, різного рівня доходів і місця проживання (Україна, Словаччина, Німеччина, Австрія та Чехія) між продуктами, виробленими з використанням традиційної та чистої енергії, представлено виявлені закономірності та зроблено висновки.
Показано, що використання інструментів поведінкової економіки в умовах стимулювання усвідомленого споживчого вибору на користь продукції, виробленої з використанням чистої енергії, може створити умови для залучення коштів саме кінцевих споживачів у розвиток відновлюваної енергетики.
У процесі модерації державної політики у сфері енергетики запропоновано впровадження ринкових і поведінкових інструментів стимулювання споживчого попиту на продукцію, вироблену з використанням чистої енергії, з прозорою фіксацією ланцюжка використання чистої енергії на всіх етапах виробництва.
JEL classіfіcatіon: М30, М31, М38, R11
Посилання
- Alagappan, L., Orans, R., & Woo, C. K. (2011). What drives renewable energy development? Energy Policy, 39(9), 5099–5104. https://doi.org/10.1016/j.enpol.2011.06.003
- Ariely, D. (2010). Predictably irrational: The hidden forces that shape our decisions, 2010. Harper.
- Axsen, J., & Kurani, K. S. (2012). Social influence, consumer behavior, and low-carbon energy transitions. Annual Review of Environment and Resources, 37(1), 311–340. https://doi.org/10.1146/annurev-environ-062111-145049
- Bielawski, M. (2020). Guidelines for the development of alternative energy in Ukraine until 2030. https://razumkov.org.ua/statti/oriientyry-rozvytku-alternatyvnoi-energetyky-ukrainy-do-2030r#a1 [in Ukrainian].
- Brown, D. P., & Eckert, A. (2019). Pricing patterns in wholesale electricity markets: Unilateral market power or coordinated behavior? https://ideas.repec.org/p/ris/albaec/2019_009.html
- Burke, M. J., & Stephens, J. C. (2018). Political Power and Renewable Energy Futures: A critical review. Energy Research and Social Science, 35, 78–93. https://doi.org/10.1016/j.erss.2017.10.018
- Chala, N., Kytaiev, A., & Androsov, Y. (2021). The mechanisms of governance the development renewable energy in Ukraine. The Dnipropetrovsk Scientific Journal of Public Administration, Psychology, Law, 6, 40–47. https://doi.org/10.51547/ppp.dp.ua/2021.6 [in Ukrainian].
- European Commission. (2022). REPowerEU: A plan to rapidly reduce dependence on Russian fossil fuels and fast forward the green transition. https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ip_22_3131
- IEA. (2021). Net Zero by 2050: A Roadmap for the Global Energy Sector. OECD Publishing, Paris. https://doi.org/10.1787/c8328405-en
- IPCC. (2018). Global Warming of 1.5 ºC. https://www.ipcc.ch/sr15/
- IPCC. (2021). Climate Change 2021: The Physical Science Basis. https://www.ipcc.ch/report/sixth-assessment-report-workinggroup-i/
- IPCC. (2022). Climate Change 2022: Impacts, Adaptation and Vulnerability. https://www.ipcc.ch/report/sixth-assessment-reportworking-group-ii/
- Kytaiev, A., Chala, N., & Androsov, Y. (2020). Failures of energy policy in Ukraine in the context of energy security priorities. Polityka Energetyczna – Energy Policy Journal, 23(3), 111–124. https://doi.org/10.33223/epj/127509
- Next Generation EU. (2021). https://next-generation-eu.europa.eu/index_sk#rovnopr%C3%A1vna
- Thaler, R. H. (2016). Misbehaving: The making of behavioral economics. W. W. Norton, and Company.
- UN FCCC. (2022). Sharm el-Sheikh Implementation Plan 2022, Proposal by the President. https://unfccc.int/sites/default/files/resource/cp2022_L19_adv.pdf
- UNEP. (2022). Adaptation Gap Report 2022: Too Little, Too Slow. https://www.unep.org/resources/adaptation-gap-report-2022
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Andrii Kytaiev
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
с) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).