Особливості фінансової доларизації в умовах воєнного стану: випадок України

Автор(и)

  • Ірина Григорівна Лук’яненко Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна https://orcid.org/0000-0002-4128-5909
  • Олександра Сергіївна Орловська Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна

DOI:

https://doi.org/10.18523/2519-4739.2023.8.1.79-86

Ключові слова:

монетарна політика, фінансова доларизація, економетричний інструментарій, сценарний аналіз, доларизація банківського сектору, фінансова стабільність, трансмісійний механізм

Анотація

Оцінено особливості доларизації банківського сектору України із застосуванням економетричного інструментарію та системного підходу, проведено сценарний аналіз розвитку доларизації під час воєнного стану, розроблено підхід для надання рекомендацій з урахуванням довгострокових цілей із забезпечення фінансової стабільності.
Результати дослідження свідчать про те, що із запровадженням режиму інфляційного таргетування рівень доларизації кредитів і депозитів поступово зменшувався, проте залишався на завищеному рівні. З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну рекордно низький рівень доларизації за останні десятиліття та адміністративні обмеження Національного банку зменшили ризик зростання показника доларизації, який був значним під час попередніх криз.
Побудована система симультативних рівнянь дала змогу оцінити вплив макроекономічного середовища та монетарної політики на рівень доларизації банківського сектору. Зі зростанням інфляції та обмінного курсу і, відповідно, більшою волатильністю даних макроекономічних показників економічні агенти хеджуватимуть свої ризики й обиратимуть відносно стабільнішу валюту через ризик знецінення власних коштів. Інший висновок полягає в тому, що кредитна доларизація залежить від депозитної доларизації.
За допомогою системи симультативних рівнянь побудовано базовий і два альтернативних – песимістичний та оптимістичний – сценарії прогнозу, згідно з якими доларизація депозитів у період кризи, невизначеності та завищених очікувань економічних агентів і далі зростатиме. Рівень кредитної доларизації у 2023 році стабілізується і залишатиметься на відносно сталому рівні завдяки небажанню банків брати додатковий кредитний та валютний ризики.
Для забезпечення фінансової стабільності на довгострокову перспективу стратегія з дедоларизації має охоплювати монетарну політику, вертикальний розвиток фінансового ринку, зокрема розвиток ринку ОВДП та альтернативних гривневих інструментів, а також застосування макропруденційних інструментів.

JEL classification: E52, E58, E63, C30, C53

Біографії авторів

Ірина Григорівна Лук’яненко, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Доктор економічних наук, професор, завідувачка кафедри фінансів Національного університету «Києво-Могилянська академія»

Олександра Сергіївна Орловська, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Магістр спеціальності «Фінанси, банківська справа та страхування», Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Посилання

  1. Alvarez-Plata, P., & García-Herrero, A. (2008). To dollarize or dedollarize: Consequences for Monetary Policy. BBVA.
  2. Asel, I. (2010). Financial sector development and dollarization in the economies of Central Asia. Final Report for Grant No. PPC IX-69. Global Development Network Regional Research, Global Development Network, Washington.
  3. Barlas, Y. (1996). Formal aspects of model validity and validation in system dynamics. System Dynamics Review, 12(3), 183–210. De Nicoló, G., Honohan, P., & Ize, A. (2005). Dollarization of bank deposits: Causes and consequences. Journal of Banking & Finance, 29(7), 1697–1727.
  4. Ize, A., & Yeyati, E. L. (2003). Financial dollarization. Journal of International Economics, 59(2), 323–347.
  5. Kaminskyi, A., & Versa, N. (2018). Risk management of dollarization in banking: case of post-soviet countries. Montenegrin Journal of Economics, 14(2), 21–40. https://doi.org/10.14254/1800-5845/2018.14-2.2
  6. Khvedchuk, K., Sinichenko, V., & Topf, B. (2019). Estimating a natural level of financial dollarization in Ukraine. Visnyk of the National Bank of Ukraine, 247, 38–44. https://doi.org/10.26531/vnbu2019.247.03
  7. Kishor, N. K., & Neanidis, K. C. (2015). What is driving financial dollarization in transition economies? A dynamic factor analysis. Macroeconomic Dynamics, 19(4), 816–835.
  8. Leiderman, L., Maino, R., & Parrado, E. (2006). Inflation targeting in dollarized economies (pp. 99–114). Palgrave Macmillan UK.
  9. Lukianenko, I., & Nasachenko, M. (2019). Stages of building a generalized macroeconomic simulative model of the Ukrainian economy taking into account the level of the shadow economy: Instructive materials. National University of Kyiv-Mohyla Academy [in Ukrainian].
  10. National Bank of Ukraine. (2022a). Financial Stability Report. June 2022. https://bank.gov.ua/en/news/all/zvit-pro-finansovustabilnist-cherven-2022-roku
  11. National Bank of Ukraine. (2022b). Financial Stability Report. December 2022. https://bank.gov.ua/en/news/all/zvit-profinansovu- stabilnist-gruden-2022-roku
  12. National Bank of Ukraine. (2023). Inflation Report. January 2023. https://bank.gov.ua/en/news/all/inflyatsiyniy-zvit-sichen-2023-roku
  13. Neanidis, K. C., & Savva, C. S. (2009). Financial dollarization: Short-run determinants in transition economies. Journal of Banking & Finance, 33(10), 1860–1873.
  14. Shportyuk, V., & Mysko, A. (2014). The impact of financial dollarization on the banking system of Ukraine. Magisterium. Economic Studies, 56, 29–34. https://ekmair.ukma.edu.ua/server/api/core/bitstreams/b7b60db2-9253-412a-b8e7-5316a5f0396e/content
  15. Vega, M. (2015). Monetary policy, financial dollarization and agency costs (No. 2015-019). Banco Central de Reserva del Perú.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-10-23

Як цитувати

Лук’яненко, . І. Г., & Орловська, О. С. (2023). Особливості фінансової доларизації в умовах воєнного стану: випадок України. Наукові записки НаУКМА. Економічні науки, 8(1), 79–86. https://doi.org/10.18523/2519-4739.2023.8.1.79-86

Номер

Том 8 № 1 (2023): Наукові записки НаУКМА. Економічні науки

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2023 Iryna Lukianenko, Oleksandra Orlovska

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

с) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).