Міжнародні резерви як чинник економічної безпеки держави
DOI:
https://doi.org/10.18523/2519-4739.2024.9.1.10-15Ключові слова:
міжнародні резерви, валюта, експорт, імпорт, золото, долари США, євро, китайські юані, НБУАнотація
Досліджено динаміку міжнародних резервів країн-лідерів за значенням цього показника.
Поточний обсяг міжнародних резервів України (ключовий індикатор Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки держави) станом на квітень 2024 р. визначено як «оптимальний».
Описано ключові чинники, що впливають на динаміку міжнародних резервів України, зокрема: надходження на користь уряду від зовнішніх партнерів, виплати, пов’язані з обслуговуванням та погашенням зовнішнього боргу, валютні інтервенції НБУ на міжбанківському ринку.
Досліджено проблему «проїдання» більшої частини зовнішніх надходжень на користь уряду від країн-партнерів через механізм валютних інтервенцій НБУ, що спрямовані на підтримку курсу гривні. Основними чинниками, що зумовили безпрецедентні витрати резервів на підтримку курсу, визначено такі: суттєве зростання дефіциту зовнішньої торгівлі товарами та послугами в умовах війни, зростання залишків на валютних рахунках нефінансових корпорацій, значна частина яких не бажає продавати наявні валютні кошти за поточним курсом, радикальне зростання витрат біженців за кордоном з використанням платіжних карток, емітованих українськими банками, що обліковуються в платіжному балансі як «подорожі» в межах статті «імпорт послуг».
Обґрунтовано доцільність відновлення нормативу обов’язкового продажу валютних надходжень експортерів, розмір якого мають спільно визначити уряд та Національний банк.
Визначено доцільність збільшення частки золота в структурі міжнародних резервів з урахуванням суттєвого зростання його вартості в довгостроковому часовому періоді (з близько 300 дол. США за унцію у 2000 р. до майже 2400 дол. США у квітні 2024 р.). Також запропоновано оптимізувати структуру резервів за рахунок зростання ваги валют, що активно використовуються в розрахунках з країнами-партнерами, передусім євро та китайських юанів.
Посилання
- Baranovskyi, O. I., Kuzheliev, M. O., Zherlitsyn, D. M., Sokyrko, O. S., & Nechyporenko, A. V. (2019). Econometric models of the effectiveness of monetary policy in Ukraine. Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice, 3(30), 226–235. https://fkd.net.ua/index.php/fkd/article/view/1951/1969 [in Ukrainian].
- Bolhar, T., Bukhtiarova, A., Chorna, S., & Yastremska, O. (2018). Forecasting the level of financial security of the country (on the example of Ukraine). Investment Management and Financial Innovations, 15(3), 304–317 [in Ukrainian].
- Danylyshyn, B. (2022, November 14). Controlling Inflation: Implications for Postwar Society. Ukrainska pravda. https://www.epravda.com.ua/columns/2022/11/14/693781 [in Ukrainіan].
- Dziubliuk, О. (2018). Exchange rate policy as a key factor of macroeconomic stabilization. In Materials of the Fifteenth Anniversary International Scientific and Practical Conference of Young Scientists “Economic and Social Development of Ukraine in the 21st Century: National Vision and Challenges of Globalization” (March 29-30, 2018) (pp. 138–140) [in Ukrainian].
- Geyets, V. (2020). The phenomenon of instability is a challenge to economic development. Akademperiodika [in Ukrainian].
- Iefymenko, T. (2018). Monetary tools of the state economic security. Finance of Ukraine, 1, 7–30 [in Ukrainian].
- Korablin, S. (2018). Exchange rate. Economic theory, 2, 92–119 [in Ukrainian].
- Kоvalenko, V., & Zvarychuk, N. (2021). Savings of households and their place in the formation of the resource base of banks. In Science and Practice, Actual Problems, Innovations. Abstracts of VIII International Scientific and Practical Conference, Amsterdam, Netherlands, November 09-12, 2021 (pp. 95–101). https://books.google.com.ua/books?hl=en&lr=&id=z6NREAAAQBAJ&oi=fnd&pg=PA95&dq=info:tqxHGE63a1QJ:scholar.google.com&ots=_8b92ozVkF&sig=k0tQ00 A 9 4 p J M c z G S Y N A 0 W z p M b O 8 & r e d i r _ e s c = y # v =onepage&q&f=false [in Ukrainian].
- Lyubich, A., Shulga, N., & Bortnikov, H. (2020). Independence of the central bank as a body of monetary policy. Finance of Ukraine, 11, 35–55 [in Ukrainian].
- National Bank of Ukraine. (2024a). Total reserves. https://bank.gov.ua/ua/statistic/sector-external [in Ukrainian].
- National Bank of Ukraine. (2024b). Total reserves increased to 43.8 billion dollars USA according to the results of March. https://bank.gov.ua/ua/news/all/mijnarodni-rezervi-zrosli-do-438-mlrd-dol-ssha-za-pidsumkami-bereznya-onovivshiistorichniy-rekord-nezalejnoyi-ukrayini [in Ukrainian].
- National Bank of Ukraine. (2024c). Total reserves and liquidity in foreign currency, as of the end of the period. https://bank.gov.ua/ua/statistic/sdds#ir_fcl [in Ukrainian].
- Naumenkova, S., Mishchenko, S., & Mishchenko, V. (2022). Effectiveness of functioning of the money channel of monetary transmission in Ukraine. Economic Space, 179, 108–115 [in Ukrainian].
- Order of the Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine “On the approval of Methodological recommendations for calculating the level of economic security of Ukraine” No. 1277 (2013, October 29). https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1277731-13#Text [in Ukrainian].
- World Bank. (2024). Total reserves (includes gold, current US$). https://data.worldbank.org/indicator/FI.RES.TOTL.CD?view=chart
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Dmytro Hladkykh
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
с) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).