Монетарна політика України під час війни
DOI:
https://doi.org/10.18523/2519-4739.2024.9.1.54-65Ключові слова:
монетарна політика, адміністративні обмеження, режим фіксованого обмінного курсу, режим керованої гнучкості, трансмісійний механізм, ризик, банківська система, фінансова стабільність, воєнні дії, повоєнне відновленняАнотація
Метою статті є поглиблений статистичний аналіз воєнної грошово-кредитної політики Національного банку України. Досліджено, як змінювалася стратегія монетарної політики, адміністративні обмеження, показники грошового ринку України та макроекономічні показники упродовж лютого 2022 р. – квітня 2024 р. На основі проведеного статистичного аналізу виявлено, що передбачені стратегією монетарної політики адміністративні обмеження, впроваджені регулятором щодо фізичних та юридичних осіб, досягли бажаного результату. Показники попиту та пропозиції валюти на ринку скоротились удвічі. Як показує платіжний баланс України, скоротилось і виведення валюти за кордон у формі кредитних платежів, відсотків, дивідендів та ренти, що суттєво знизило тиск на національну валюту, що яскраво спостерігається під час аналізу платіжного балансу України.
У розрізі аналізу макроекономічних показників результати дослідження показали, що завдяки вжитим заходам у монетарній політиці Національному банку вдалося стримати тиск на національну валюту та стабілізувати інфляцію вже до початку четвертого кварталу 2022 р., а вже в четвертому кварталі 2023 р. вдалося повернути інфляцію в межі інфляційної мети. Однак, у зв’язку з тривалим застосуванням режиму фіксованого обмінного курсу, відчутно зросли інтервенції Національного банку, спричинивши неабиякий тиск на міжнародні резерви та створивши помітну залежність України від допомоги міжнародних партнерів. Також спостерігаються й інші фактори. Рекордні обсяги валюти поза банками свідчать про збереження панічних настроїв у населення та зниження довіри до банківської системи. Окрім цього, адміністративні валютні обмеження негативно вплинули на розрив між сукупним обсягом імпортних та експортних операцій, що в перспективі може завадити подальшому економічному розвитку України. Незважаючи на виклики, як-от зростання обсягів валюти поза банками, та помітну залежність від міжнародної допомоги, важливо підкреслити, що впроваджені заходи допомогли зменшити ризики та поліпшити фінансову стабільність країни, що свідчить про здатність Національного банку ефективно реагувати на економічні виклики та забезпечувати стійкість фінансової системи України в кризових умовах.
Посилання
- Hlazunov, A., Dadashova, P., & Lukianenko, I. (2023). Interest rate pass-through in Ukraine: evidence from the bank ownership. Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice, 5(52), 8–24. https://doi.org/10.55643/fcaptp.5.52.2023.4135
- Ilko Kucheriv Democratic Initiatives Foundation. (2023). Results of 2023: Public opinion of Ukrainians. December 27, 2023 https://dif.org.ua/article/pidsumki-2023-roku-gromadska-dumka-ukraintsiv?fbclid=IwAR0XKlrdi0xyYTqTj0vQc8GdjftDLkm94fW0hGxzz6CEO31I8Ax5haEF3pQ [in Ukrainian].
- Kozyuk, V. (2023, May 17). Monetary policy of the war years: A minefield of macro-financial challenges. Vox Ukraine. https://voxukraine.org/monetarna-polityka-voyennogo-roku-minnympolem-makrofinansovyh-vyklykiv [in Ukrainian].
- Lepushynskyi, V. (2022). Understanding inflation expectations (the case of Ukraine). BCC 10th annual conference. Bilateral Assistance and Capacity Building for Central Banks. https://bccprogramme.org/wp-content/uploads/2022/10/VOLODYMYR-PP2-BCC-conference.pdf
- Lepushynskyi, V. (2024). Monetary policy: March 2024. National Bank of Ukraine. https://bank.gov.ua/admin_uploads/article/Monetarna_polituka_NBU_Lepushynskyi_2024-03-26.pdf?v=7 [in Ukrainian].
- Lukianenko, I., Nasachenko, M., & Tokarchuk, T. (2022). Inflation expectations investigation using markov regime-switching autoregression. Montenegrin Journal of Economics, 18(1), 19–29. https://doi.org/10.14254/1800-5845/2022.18-1.2
- Lukianenko, I., Pokydko, A., & Tokarchuk, T. (2022). Ensuring the sustainability of the external sector of Ukraine in the conditions of high risks. Scientific Papers NaUKMA. Economics, 7(1), 68–78. https://doi.org/10.18523/2519-4739.2022.7.1.68-78 [in Ukrainian].
- National Bank of Ukraine. (2022, April 15). The Council of the National Bank of Ukraine adopted the Basic principles of monetary policy for the period of martial law [Press release]. https://bank.gov.ua/ua/news/all/rada-natsionalnogo-bankuukrayini-uhvalila-osnovni-zasadi-groshovo-kreditnoyi-politikina-period-voyennogo-stanu [in Ukrainian].
- National Bank of Ukraine. (2023). A strategy to ease currency restrictions, move to greater exchange rate flexibility, and return to inflation targeting. https://bank.gov.ua/ua/files/RoyFlQaSmKIWScQ [in Ukrainian].
- National Bank of Ukraine. (2024a). Since the beginning of 2024, the government has raised almost UAH 120 billion equivalent from the sale of OVDP bonds at auctions, and in general, during martial law, almost UAH 938 billion equivalent [Press release]. https://bank.gov.ua/ua/news/all/z-pochatku-2024-roku-uryadzaluchiv-vid-prodaju-ovdp-na-auktsionah-mayje-120-mlrdgrn-v-equivalenti-a-zagalom-uprodovj-voyennogo-stanu--mayje-938-mlrd-grn-v-equivalenti [in Ukrainian].
- National Bank of Ukraine. (2024b). International reserves of Ukraine increased by 42% during 2023 and exceeded 40.5 billion dollars. USA [Press release]. https://bank.gov.ua/ua/news/all/mijnarodni-rezervi-ukrayini-zrosli-uprodovj-2023-roku-na-42-ta-perevischili-405-mlrd-dol-ssha [in Ukrainian].
- National Bank of Ukraine. (n. d.). Macroeconomic indicators. https://bank.gov.ua/ua/statistic/macro-indicators#1 [in Ukrainian].
- Petryk, O. (2022). Policy of the National Bank of Ukraine during the war. Socio-Economic Relations in the Digital Society, 4(46), 15–23. https://doi.org/10.55643/ser.4.46.2022.474 [in Ukrainian].
- Resolution of the National Bank of Ukraine “On the operation of the banking system during the introduction of martial law” No. 18 (2022, February 24). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0018500-22#Text [in Ukrainian].
- Sharov, O. (2022). International experience for war-time monetary policy: Lessons for Ukraine. Journal of European Economy, 21(2), 154–169. https://doi.org/10.35774/jee2022.02.154
- Sociological Service of the Razumkov Center. (2022, March 15). Citizens’ assessment of the situation in the country and the actions of the authorities, trust in social institutions (February – March 2023) [Press release]. https://razumkov.org.ua/n a p r i a m k y / s o t s i o l o g i c h n i - d o s l i d z h e n n i a / o t s i n k a -gromadianamy-sytuatsii-v-kraini-ta-dii-vlady-dovira-dosotsialnykh-instytutiv-liutyi-berezen-2023r [in Ukrainian].
- Sova, Y., & Lukianenko, I. (2022). Empirical evaluation of monetary policy transmission to stock markets and further transfer of macroeconomic shocks to the real sector. Journal of International Studies, 15(1), 117–132. https://doi.org/10.14254/2071-8330.2022/15-1/8
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Iryna Lukianenko, Petro Hrechany
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
с) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
