Моделювання ринку праці України: системно-динамічний підхід

Анотація

Метою дослідження є розроблення системно-динамічної моделі функціонування та розвитку ринку праці України, яку можна використовувати для стимулювання поведінки системи та моделювання різних урядових рішень та заходів. Для побудови моделі використано програмне забезпечення Stella Architect, що дає змогу сформувати уявлення про поточний стан ринку праці та прогнозувати майбутні тенденції, допомагаючи визначити потенційні напрями для підвищення ефективності його функціонування. Розроблена системно-динамічна модель є складною системою, що має п’ять основних блоків, взаємодія яких розкриває складну взаємозалежність ключових аспектів ринку праці: населення, робоча сила (пропозиція праці), підприємства (попит на працю), заробітна плата та макроекономічний компонент.
Пояснювальна системно-динамічна модель ефективно ілюструє складні взаємозв’язки, які зумовлюють динаміку ринку праці України. Виявлені балансуючі петлі зворотного звʼязку визначають критичні фактори, як-от вихід на пенсію, закриття бізнесів, рівні виробництва та формування нових підприємств, що в сукупності формують пропозицію і попит на робочу силу. Кожна петля показує, як зміни в одному аспекті економіки можуть впливати на інші, підкреслюючи взаємозв’язок між динамікою ринку праці та економічним зростанням. Крім того, підсилюючі петлі наголошують на циклічному характері цих взаємозв’язків: збільшення пропозиції робочої сили може зумовити зростання заробітної плати та ВВП, що, своєю чергою, стимулює подальші інвестиції та створення бізнесів. Ця модель надає цінну інформацію про зворотні механізми, які можуть стабілізувати або дестабілізувати ринок праці, особливо в умовах зовнішніх шоків або змін урядової політики.
Розроблена модель продемонструвала свою валідність через тестування на реальних даних, що дає змогу сформувати обґрунтовані висновки щодо основних взаємозв’язків у моделі та використовувати її для розроблення ефективних стратегій. Також модель може бути розширена шляхом додавання нових причинно-наслідкових субмоделей, зокрема тих, що стосуються воєнних дій на території України та політики іноземних країн щодо українських біженців.