Навчання підприємництву для динамічного економічного середовища: кейс-стаді студентських конкурсів стартапів

Автор(и)

  • Ніна Дмитрівна Чала Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна https://orcid.org/0000-0002-0356-9003
  • Катерина Валеріївна Пічик Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна https://orcid.org/0000-0003-1161-270X
  • Ольга Костянтинівна Воропай Вроцлавського університету науки та технологій, Польща https://orcid.org/0000-0001-5257-7619

DOI:

https://doi.org/10.18523/2519-4739.2024.9.1.95-104

Ключові слова:

підприємництво, вища освіта, студентський стартап, інновації, хакатон, суддівський досвід

Анотація

Досліджено особливості впровадження неформальних освітніх практик у навчальний процес, зокрема проведення конкурсів студентських стартапів чи буткемпів. Це особливо важливо з огляду на посилення критики та знецінення академічної освіти. У фокусі уваги статті аналіз практичного досвіду організації конкурсів студентських стартапів як трансформаційного освітнього інструменту для здобуття молодими підприємцями навичок адаптації та реального досвіду, необхідного для стійкості в динамічному економічному середовищі. На прикладі проведення студентського конкурсу інноваційних ідей у воєнний час проаналізовано особливості зміцнення інституційної спроможності університетів через залучення бізнесу.
Аналіз наукового доробку продемонстрував, що більшість досліджень зосереджено на аналізі важливості розроблення практичних проєктів і проведення відповідних конкурсів для формування у студентів навичок підприємництва. Водночас недостатньо дослідженим залишається питання мотивації та залученості представників бізнесу до таких конкурсів, тому авторки зосередилися на цьому аспекті. У дослідженні проаналізовано практику організації студентського конкурсу інноваційних ідей «Могилянський Відкритий Хакатон “BE FIRST”» та результати опитування членів журі цього конкурсу.
Загалом члени журі позитивно ставляться до такої діяльності та виявляють бажання брати участь у подібних заходах у майбутньому, що свідчить про зацікавленість інноваційної та бізнес-спільноти в таких заходах як частині розвитку й зростання екосистеми. Здебільшого хакатони пов’язують із перевагами для їхніх учасників – студентів, але це дослідження доводить, що переваги для суддів також є значними як в особистому вимірі (нетворкінг, удосконалення комунікаційних навичок тощо), так і в професійному (побачити студентів у дії, розуміти їхній потенціал для галузі та ринку праці).
Такі конкурси виконують кілька завдань: 1) демонструють стейкголдерам (зацікавленим сторонам) університету практичні навички та компетенції студентів, важливі для найкращого працевлаштування; 2) дають змогу студентам розвивати підприємницькі навички, сприяючи проактивності та більшій схильності до самозайнятості; 3) створюють середовище для розвитку нових ідей та впровадження інновацій, забезпечуючи сталий розвиток економіки. Отже, розширення використання конкурсів стартапів є важливим та ефективним механізмом сприяння підприємництву в університетських умовах.

Біографії авторів

Ніна Дмитрівна Чала, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Доктор наук з державного управління, професор кафедри маркетингу та управління бізнесом Національного університету «Києво-Могилянська академія»

n.chala@ukma.edu.ua

Катерина Валеріївна Пічик, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Candidate of Economics, Associate Professor, Head of the Marketing and Business Management Department, National University of Kyiv-Mohyla Academy

pichykkv@ukma.edu.ua

Ольга Костянтинівна Воропай, Вроцлавського університету науки та технологій

Кандидат економічних наук, доцент Вроцлавського університету науки та технологій (Польща)

olga.voropai@pwr.edu.pl

Посилання

  1. Avelar, A. B. A., Farina, M. C., & da Silva Pereira, R. (2022). Principles for responsible management education – PRME: Collaboration among researchers. International Journal of Management Education, 20(2). https://doi.org/10.1016/j.ijme.2022.100642
  2. Castillo-Villar, R. G. (2020). Identifying determinants of CSR implementation on SDG 17 partnerships for the goals. Cogent Business and Management, 7(1). https://doi.org/10.1080/23311975.2020.1847989
  3. Duran y Lalaguna, P., & Dorodnykh, E. (2017). The role of private–public partnerships in the implementation of sustainable development goals: Experience from the SDG Fund.
  4. SpringerLink., from https://link.springer.com/chapter/10.1007/978-3-319-63007-6_60
  5. Emerging Europe. (2022). The Country at War: The Voice of Ukrainian Start-ups Report 2022. https://emerging-europe.com/ukrainian-start-ups-report-2022/
  6. Global innovation index (GII). (2023). https://www.wipo.int/global_innovation_index/en/
  7. IEA. (2022). The State Scientific Institution “Institute of Educational Analytics” of the Ministry of Education and Science of Ukraine. https://iea.gov.ua/naukovo-analitichna-diyalnist/analitika/osnovni-czyfry-osvity/
  8. Kara Erol, H. (2023). Time for universities to think outside the box: University students’ experiences of Social Skills Development Workshops. Active Learning in Higher Education. https://doi.org/10.1177/14697874231217054
  9. Liu, M., & Yu, X. (2021). Assessing awareness of college student startup entrepreneurs toward Mass Entrepreneurship and Innovation from the perspective of educational psychology. Frontiers in Psychology, 12. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.690690
  10. Lv, Y., Chen, Y., Sha, Y., Wang, J., An, L., Chen, T., Huang, X., Huang, Y., & Huang, L. (2021). How entrepreneurship education at universities influences entrepreneurial intention: Mediating effect based on Entrepreneurial Competence. Frontiers in Psychology, 12. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.655868
  11. Osterwalder, A., & Pigneur, Y. (2013). Business model generation: A handbook for visionaries, game changers, and challengers. Wiley & Sons.
  12. Pocol, C. B., Stanca, L., Dabija, D.-C., Pop, I. D., & Mișcoiu, S. (2022). Knowledge co-creation and sustainable education in the labor market-Driven University–Business Environment. Frontiers, from https://www.frontiersin.org/articles/10.3389/fenvs.2022.781075/full
  13. StartupBlink. (2023). The Startup Ecosystem of Ukraine. https://www.startupblink.com/startup-ecosystem/ukraine
  14. Zhang, B., Han, S., Xu, Q., & Jiao, L. (2021). Construction of innovation behavior of college-student entrepreneurs using entrepreneurship and innovation theory under educational psychology. Frontiers in Psychology, 12. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.697924

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-11-18

Як цитувати

Чала, Н. Д., Пічик, К. В., & Воропай, О. К. (2024). Навчання підприємництву для динамічного економічного середовища: кейс-стаді студентських конкурсів стартапів. Наукові записки НаУКМА. Економічні науки, 9(1), 95–104. https://doi.org/10.18523/2519-4739.2024.9.1.95-104

Номер

Том 9 № 1 (2024): Наукові записки НаУКМА. Економічні науки

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2024 Nina Chala, Kateryna Pichyk, Olga Voropai

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

с) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).