Інвестиційна привабливість України: внутрішні та зовнішні впливи в довоєнний період
DOI:
https://doi.org/10.18523/2519-4739.2025.10.1.46-57Ключові слова:
інвестиційна політика, інвестиційний клімат, інвестиційна привабливість, прямі іноземні інвестиції, економіка знань, інфраструктураАнотація
Статтю присвячено оцінюванню інвестиційної привабливості України та визначенню індикаторів, що формують інвестиційну привабливість української економіки з погляду внутрішніх і зовнішніх впливів.
Оцінювання інвестиційної привабливості України виконано на базі методології таксономічного аналізу інвестиційної привабливості, що передбачає: 1) оцінювання показників інвестиційної привабливості; 2) оцінювання рівня координації між показниками інвестиційної привабливості; 3) оцінювання взаємозв’язку і взаємозалежності між показниками інвестиційної привабливості; 4) парне оцінювання ступеня зв’язку між показниками інвестиційної привабливості; 5) інтегральне оцінювання ступеня зв’язку між показниками інвестиційної привабливості.
На основі виконаного таксономічного аналізу визначено чинники (індикатори) впливу на інвестиційну привабливість України за внутрішнім і зовнішнім вимірами, а також напрями та масштаби їхнього впливу. 1. Індикатори внутрішнього виміру мають більший вплив на формування інвестиційної привабливості (64,8 %), ніж індикатори зовнішнього виміру. Отже, державна інвестиційна політика має бути зосереджена насамперед на вдосконаленні внутрішніх економічних показників у країні. 2. У внутрішньому вимірі найбільшу відносну значущість мають соціально-економічні (36,4 %) та інфраструктурні (27,7 %) індикатори. Отже, державну інвестиційну політику варто спрямувати на поліпшення соціально-економічних та інфраструктурних показників. 3. У соціально-економічній групі внутрішнього виміру спостерігається збалансований вплив двох провідних індикаторів – рівня економічного розвитку, виміряного через ВВП на душу населення (31,6 %), та капітальних інвестицій (31,6 %) як фактора економічного зростання. 4. Домінантним індикатором в інфраструктурній групі є втрати електроенергії під час її транспортування (41,7 %). 5. У формуванні інноваційно-дослідницької групи найвагомішим чинником є обсяг фінансування науково-дослідницьких робіт (46,7 %). Отже, державна інвестиційна політика має бути зосереджена, зокрема, на таких показниках, як ВВП на душу населення, обсяги капітальних інвестицій та рівень втрат електроенергії під час її транспортування, фінансування наукових досліджень і розробок, зниження рівня безробіття.
Отримані результати можуть мати практичне застосування для обґрунтування пріоритетів державної інвестиційної політики в Україні.
Результати аналізу дають змогу виділити причинно-наслідкові зв’язки між різними чинниками впливу на інвестиційну привабливість України, ідентифікувати сфери, які найбільше потребують реформ, запропонувати пріоритетні напрями вдосконалення державної інвестиційної політики.
Посилання
- Armstrong, M., D’Arrigo, R., Petter, C., & Galli, A. (2016). How resource-poor countries in Asia are securing stable long-term reserves: Comparing Japan’s and South Korea’s approaches. Resources Policy, 47, 51–60. https://doi.org/10.1016/j.resourpol.2015.12.001
- Avetisyan, A. G. (2020). Country Attractiveness: Analysis of the Main Factors. Finance: Theory and Practice, 24(4), 58–74. https://doi.org/10.26794/2587-5671-2020-24-4-58-74
- Bevan, A. A., & Estrin, S. (2004). The determinants of foreign direct investment into European transition economies. Journal of Comparative Economics, 32(4), 775–787. https://doi.org/10.1016/j.jce.2004.08.006
- Bruneckiene, J., Jucevicius, R., Zykiene, I., Rapsikevicius, J., & Lukauskas, M. (2019). Assessment of Investment Attractiveness in European Countries by Artificial Neural Networks: What Competences are Needed to Make a Decision on Collective Well-Being? Sustainability, 11(24), 6892. https://doi.org/10.3390/su11246892
- Dorożyński, T., & Kuna-Marszałek, A. (2016). Investment Attractiveness. The Case of the Visegrad Group Countries. Comparative Economic Research. Central and Eastern Europe, 19(1), 117–138. https://doi.org/10.1515/cer-2016-0007
- Iamsiraroj, S. (2016). The foreign direct investment–economic growth nexus. International Review of Economics & Finance, 42, 116–133. https://doi.org/10.1016/j.iref.2015.10.044
- IOM. (2024). Ukraine & neighbouring countries 2022-2024: 2 years of response. https://www.iom.int/sites/g/files/tmzbdl486/files/documents/2024-02/iom_ukraine_neighbouring_countries_2022-2024_2_years_of_response.pdf
- Jauhari, A., & Mohammed, N. (2021). Does Foreign Direct Investment Promote Skill Upgrading in Developing Countries? Empirical Evidence from Malaysia. The Journal of Asian Finance, Economics and Business, 8(4), 289–306. https://doi.org/10.13106/JAFEB.2021.VOL8.NO4.0289
- Jha, S., & Awate, S. (2024). Offshore FDI, tax havens, and productivity: A network analysis. Global Strategy Journal, 14(2), 350–382. https://doi.org/10.1002/gsj.1466
- Kropelnytska, S., & Mayorova, T. (2021). The financing of renewable energy development projects in Ukraine. Polityka Energetyczna – Energy Policy Journal, 24(4), 77–88. https://doi.org/10.33223/epj/142393
- KSE. (2024). Damages and losses to Ukraine’s energy sector due to Russia’s full-scale invasion exceeded $56 billion — KSE Institute estimate as of May 2024. https://kse.ua/about-theschool/news/damages-and-losses-to-ukraine-s-energy-sectordue-to-russia-s-full-scale-invasion-exceeded-56-billion-kseinstitute-estimate-as-of-may-2024/
- Moore, E., Brandl, K., Doh, J., & Meyer, C. (2024). Naturalresources-seeking FDI and employment opportunities in developing countries: A temporal perspective. International Journal of Development Issues, 23(2), 304–324. https://doi.org/10.1108/IJDI-03-2023-0084
- Moskalenko, B., Lyulyov, O., & Pimonenko, T. (2022). The investment attractiveness of countries: coupling between core dimensions. Forum Scientiae Oeconomia, 10(2), 153–172. https://doi.org/10.23762/FSO_VOL10_NO2_8
- Privara, A. (2022). Competitiveness of Germany and the Labour Market: A Migration Perspective. Journal of Competitiveness, 14(2), 116–134. https://doi.org/10.7441/joc.2022.02.07
- Sorcaru, S. L., Nuta, F. M., Topliceanu, S. C., & Ambrozie, A. M. (2023). Measuring the FDI attractiveness in the EAP countries from an institutional perspective. Journal of Business Economics and Management, 24(6), 1019–1041. https://doi.org/10.3846/jbem.2023.20652
- Tu, N. A. (2024). Innovation and foreign direct investment attraction in developing countries. Cogent Economics & Finance, 12(1), 2312386. https://doi.org/10.1080/23322039.2024.2312386
- WIPO. (2024). https://www.wipo.int/gii-ranking/en/ukraine Zambujal-Oliveira, J., & Amaral, J. (2023). Foreign direct investment: Robustness analysis of an attractiveness index. International Transactions in Operational Research, 30(5), 2595–2619. https://doi.org/10.1111/itor.13201
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Svitlana Hlushchenko, Niсole Fedorenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
с) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
