Використання інструментів поведінкової економіки для впливу на інфляційні очікування
DOI:
https://doi.org/10.18523/2519-4739.2025.10.1.107-116Ключові слова:
поведінкова економіка, інфляційні очікування, стратегічні комунікації, Національний банк УкраїниАнотація
Метою цієї статті є дослідження інструментів поведінкової економіки щодо використання їх для ефективного управління інфляційними очікуваннями та забезпечення макроекономічної стабільності. Визначено, що інфляційні очікування є фактором формування економічної поведінки домогосподарств, підприємств і центральних банків. Центральний банк країни є ключовим гравцем, що впливає на те, як економічні агенти сприймають майбутню динаміку цін. На переконання авторів статті, поведінкова економіка може дати центральному банку дієвий інструмент впливу на інфляційні очікування – стратегічні комунікації. Стратегічні комунікації реалізуються через чітке й послідовне інформування громадськості про цілі центрального банку, його стратегію та оцінювання поточної економічної ситуації; надання керівних сигналів про наміри щодо процентних ставок та інших інструментів політики; становлення цільового рівня інфляції. Одним із основних завдань стратегічних комунікацій є побудова довіри до дій центрального банку та уряду.
Наголошено, що ефективна комунікація Національного банку України сприяє підвищенню прозорості, зміцненню довіри громадськості та стабілізації економічної поведінки. На підставі аналізу інфляційних очікувань протягом 2022–2025 рр. автори виділили три етапи, для яких характерний різний рівень оптимізму та песимізму серед домогосподарств, банків і фінансових аналітиків. Автори статті дійшли висновку, що комунікаційна стратегія Національного банку України повинна передбачати розподіл на цільові аудиторії, які різняться своїми інтересами, запитами та рівнем розуміння економічних процесів. Врахування таких аспектів, як цільова аудиторія, цілі комунікації, особливості аудиторії, ключові інструменти комунікації, особливості з погляду поведінкової економіки, дасть змогу краще орієнтуватися в складних викликах нинішнього економічного клімату та забезпечувати довгострокову економічну стійкість.
Посилання
- Angelico, C., Marcucci, J., Miccoli, M., & Quarta, F. (2021). Can we measure inflation expectations using Twitter? Bank of Italy Working Papers, 1318. Rome: Bank of Italy. https://www.bancaditalia.it/pubblicazioni/temidiscussione/2021/2021-1318/en_tema_1318.pdf
- Azqueta-Gavaldón, A. (2017). Developing news-based Economic Policy Uncertainty index with unsupervised machine learning. Economics Letters, 158, 47–50. https://doi.org/10.1016/j.econlet.2017.06.032
- Baker, S. R., Bloom, N., & Davis, S. J. (2016). Measuring economic policy uncertainty. The Quarterly Journal of Economics, 131(4), 1593–1636. https://doi.org/10.1093/qje/qjw02
- Bruin, W. B, Klaauw, W., & Topa, G. (2011). Expectations of Inflation: The Biasing Effect of Thoughts about Specific Prices. Federal Reserve Bank of New York Staff Reports 489. https://www.newyorkfed.org/medialibrary/media/research/staff_reports/sr489.pdf
- Coibion, O., & Gorodnichenko, Y. (2015). Inflation Expectations in Ukraine: A Long Path to Anchoring? Visnyk of the National Bank of Ukraine, 233, 6–23. https://doi.org/10.26531/vnbu2015.233.006
- Damstra, A., & Boukes, M. (2018). The economy, the news, and the public: A longitudinal study of the impact of economic news on economic evaluations and expectations. Communication Research, 48(1), 26–50. https://doi.org/10.1177/0093650217750971
- Kahveci, E., & Odabaş, A. (2016). Central Banks’ Communication Strategy and Content Analysis of Monetary Policy Statements: The Case of Fed, ECB and CBRT. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 235, 618–629. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2016.11.039
- Yukhymenko, T. (2022). The Role of the Media in the Inflation Expectation Formation Process. Visnyk of the National Bank of Ukraine, 253, 4–26. https://doi.org/10.26531/vnbu2022.253.01
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Dmytro Kalinichenko, Iryna Bila
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
с) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
