Статистичний аналіз взаємозв’язку режимів монетарної політики і ставок корпоративного кредитування
DOI:
https://doi.org/10.18523/2519-4739.2025.10.1.125-133Ключові слова:
монетарна політика, інфляція, корпоративні ставки кредитування, режим фіксованого курсу, таргетування грошової маси, політика інфляційного таргетуванняАнотація
Ставки за корпоративними кредитами мають значний вплив на інвестиції, а отже і на економіку держави загалом. Для впливу на кредитування держава проводить власну економічну політику, складовою частиною якої є монетарна політика. Останні десятиліття все більше країн модернізують свою монетарну політику для досягнення обраних цілей як щодо інфляції, так і щодо економічного розвитку.
Статтю присвячено впливу режимів монетарної політики на ставки за корпоративними кредитами. Завданням дослідження є підтвердження або спростування трьох гіпотез. Кожна з гіпотез відповідає за окремий аспект, пов’язаний з темою роботи, а саме: розглянуто відмінності між країнами щодо ставок за корпоративними кредитами, інфляції, а також зв’язок між цими показниками. Як методологічний інструментарій використано, по-перше, регресійні рівняння для аналізу взаємозв’язку між змінними інфляції та відсотками за кредитами, по-друге, статистичний аналіз обраних показників. Основним результатом роботи є підтвердження всіх трьох висунутих гіпотез та висновок, що найбільш ефективними режимами монетарної політики, які б забезпечували мінімальні та найменш волатильні корпоративні кредитні ставки та інфляцію, є режими класичного та гнучкого інфляційного таргетування. Тож для мінімізації корпоративних ставок центральний регулятор країни, яка вже впроваджує інфляційне таргетування, має переходити до режиму гнучкого інфляційного таргетування. А для країн з альтернативними режимами монетарної політики оптимальнішим буде перехід спочатку до інфляційного таргетування, а вже потім до його гнучкої модифікації, оскільки гнучке інфляційне таргетування потребує успішного досвіду впровадження класичного інфляційного таргетування.
Посилання
- Barraza, S., Civelli, A., & Zaniboni, N. (2018). Business Loans and the Transmission of Monetary Policy. Journal of Financial and Quantitative Analysis, 54(2), 1–79. https://doi.org/10.1017/S002210901800087X
- Carbonari, L. (2009). Monetary targeting (mt). ASSONEBB. https://www.bankpedia.org/index_voce.php?lingua=en&i_id=114&i_alias=m&c_id=23293-monetary-targeting-mt#:~:text=Monetary%20targeting%20(MT)%20is%20a,the%20ultimate%20objective%2C%20price%20stability
- Herbst, T., Lang, J. H., & Rusnák, M. (2025). The impact of monetary policy and macroprudential policy on corporate lending rates in the Euro Area. SSRN Electronic Journal. https://doi.org/10.2139/ssrn.5262802
- Ilzetzki, E., Reinhart, C. M., & Rogoff, K. S. (2022). Chapter 3 – Rethinking exchange rate regimes. NBER Macroeconomics Annual 2021, 36, 113–194. Elsevier. https://doi.org/10.2139/ssrn.3940033
- International Monetary Fund. (2024). Annual Report on Exchange Arrangements and Exchange Restrictions 2023. https://www.imf.org/en/Publications/Annual-Report-on-Exchange-Arrangements-and-Exchange-Restrictions/Issues/2024/12/19/Annual-Report-on-Exchange-Arrangements-and-Exchange-Restrictions-2023-541890
- Kiley, M. T., & Mishkin, F. S. (2025). The Evolution of Inflation Targeting from the 1990s to 2020s: Developments and New Challenges. FEDS Working Paper No. 2025-25. https://doi.org/10.17016/FEDS.2025.025
- Kitamura, K. (2016). Different Classification Results on the Same Loan: Evidence from Japanese Corporate Lending in the USA. Electronic Journal of Contemporary Japanese Studies, 16(2), 1–14.
- Laurens, B. J., Eckhold, K., King, D., Mæhle, N. Ø., Naseer, A., & Durré, A. (2015). The Journey to Inflation Targeting: Easier Said than Done the Case for Transitional Arrangements along the Road. Working Paper No. 2015/136. https://doi.org/10.5089/9781513567990.001
- Li, Y., Qi, Y., Liu, L., Yao, J., Chen, X., Du, T., Jiang, X., & Zhu, D. (2022). Monetary policy and corporate financing: Evidence from different industries. Cities, 122, Article 103544. https://doi.org/10.1016/j.cities.2021.103544
- Mishkin, F. S. (2001). Monetary Targeting. International Finance and Monetary Policy. National Bureau of Economic Research, 2001/02, 8–11. https://hdl.handle.net/10419/61807
- Røisland, Ø. (2017). Review of flexible inflation targeting (ReFIT) : end of project report. Occasional Papers 51/2017. Norges Bank.
- Sekkel, R., Takamura, T., & Terajima, Y. (2024). Monetary Policy Transmission to Small Business Loan Performance: Evidence from Loan-Level Data. Bank of Canada. Staff working paper. https://doi.org/10.34989/swp-2024-41
- Shuliuk, B. (2021). Corporate financing of public-private partnership projects: assessment of financial opportunities and risks. Financial and Credit Activities: Problems of Theory and Practice, 3(38), 78–85. https://doi.org/10.18371/fcaptp.v3i38.237422
- Stone, M. R. (2003). Inflation Targeting Lite. IMF Working Papers, 03(12), 1. https://doi.org/10.5089/9781451842920.001
- Stone, M., Anderson, H., & Veyrune, R. (2008). Exchange Rate Regimes. Finance & Development, 45(1).
- World Bank. (2024). https://databank.worldbank.org/indicator/FP.CPI.TOTL.ZG/1ff4a498/Popular-Indicators#Світовий банк
- Yun, Y., & Cho, B. (2022). Does monetary policy affect bank lending to households and firms differently? Economic Modelling, 109, 105783. https://doi.org/10.1016/j.econmod.2022.105783
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Dmytro Kurdiukov, Andrii Kaminskyi

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
с) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).

