Регіональні відмінності в рівнях ушкодження інфраструктури України внаслідок російської агресії

Автор(и)

  • Вікторія Володимирівна Мірошниченко Національний університет «Києво-Могилянська академія», Україна https://orcid.org/0000-0002-2870-7513

DOI:

https://doi.org/10.18523/2519-4739.2025.10.1.146-152

Ключові слова:

районування, макро- і мезорегіони, інфраструктура, руйнація, збитки, відбудова, ефективність

Анотація

Статтю присвячено висвітленню регіональних відмінностей у рівнях ушкодження інфраструктури України внаслідок російської збройної агресії. Поглиблено теоретичні засади районування в зазначених умовах, зокрема, конкретизовано критерії його проведення. Детально проаналізовано обсяги завданих інфраструктурі України збитків загалом за регіонами та за окремими типами майна соціального і продуктивного секторів, а також енергетиці, житлово-комунальному господарству, транспорту. Для обґрунтування галузевих і територіальних аспектів відбудови зруйнованих унаслідок повномасштабної збройної агресії РФ об’єктів інфраструктури запропоновано враховувати по кожній конкретній території на час ухвалення рішень передумови, що впливають на темпи виконання робіт з ліквідації наслідків агресії та на підвищення ефективності реалізації проєктів, а також безпечність їх функціонування в майбутньому у разі проведення воєнних операцій. Запропоновано врахувати такі передумови, як якісне обґрунтування проєктів, можливі терміни розмінування територій (особливо сільськогосподарських угідь), рівень забезпечення населення продуктами харчування за науково обґрунтованими нормами, стан транспортних систем та вартість їхньої відбудови й розвитку до потрібного для виконання прогнозованих функцій рівня.
Проведений аналіз обсягів збитків найбільш вартісних видів інфраструктури внаслідок широкомасштабного вторгнення РФ, тривалості окупації регіонів та передумов подолання наслідків агресії, а також безпечності умов відбудови дав змогу виокремити 5 макро- та 14 мезорегіонів. Наведено приклади тих із них, де за умов воєнних дій безпечніше здійснювати відбудову, пріоритетними напрямами якої визначено житловий фонд, комунальне господарство, енергетику, заклади охорони здоров’я та освіти, транспортну інфраструктуру.

Біографія автора

Вікторія Володимирівна Мірошниченко, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

кандидат економічних наук, доцент, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

miroshnychenko@ukma.edu.ua

Посилання

  1. KSE. (2024). Report on direct damage to infrastructure from destruction as a result of Russia’s military aggression against Ukraine as of the beginning of 2024. https://kse.ua/wp-content/uploads/2024/04/01.01.24_Damages_Report.pdf [in Ukrainian].
  2. KSE. (2025). Report on direct damage to infrastructure from destruction as a result of Russia’s military aggression against Ukraine as of November 2024. https://kse.ua/wp-content/uploads/2025/02/KSE_Damages_Report-November-2024-UA.pdf [in Ukrainian].
  3. Miroshnychenko, V. (2024). Problems and main directions of increasing electricity generation in Ukraine under conditions of intensive military operations of the Russian Federation and in the post-war period. In Innovative ideas in economic science: searching for solutions to modern problems. Materials of the scientific and practical conference (pp. 92–94). NaUKMA. https://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/33149 [in Ukrainian].
  4. Miroshnychenko, V., & Tyorlo, V. (2024). The impact of the military factor on the condition of the infrastructure and natural environment of the regions of Ukraine after the Russian aggression. Scientific Papers NaUKMA. Economics, 9(1), 66–71. https://doi.org/10.18523/2519-4739.2024.9.1.66-71 [in Ukrainian].
  5. TOP LID. (2024). The Russian-Ukrainian war: impact on the environment. https://www.topleadprojects.com/war-in-ua-environmental-impact-ukr [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-11-27

Як цитувати

Мірошниченко, В. В. (2025). Регіональні відмінності в рівнях ушкодження інфраструктури України внаслідок російської агресії. Наукові записки НаУКМА. Економічні науки, 10(1), 146–152. https://doi.org/10.18523/2519-4739.2025.10.1.146-152