Чинники поточного рахунку в Україні: емпіричні докази
DOI:
https://doi.org/10.18523/2519-4739312018148754Ключові слова:
поточний рахунок, зовнішня стійкість економіки, стійкість дефіцитів поточного рахунку, моделі з марківським переключенням режимівАнотація
У статті оцінено вплив чинників, що сприяють формуванню сальдо рахунку поточних операцій в Україні, на основі побудови моделі з марківським переключенням режимів, яка продемонструвала майже точне відображення періодів надлишку та дефіциту рахунку поточних операцій в Україні та збігу поворотних точок. Результати моделювання засвідчили, що на сальдо рахунку поточних операцій в Україні впливають такі чинники: для періоду профіциту – індекс реального ефективного обмінного курсу, валове нагромадження основного капіталу, приріст індексу фінансового розвитку; для періодів дефіциту – індекс реального ефективного обмінного курсу та індекс умов торгівлі. На основі емпіричних розрахунків доведено стійкість профіцитного та дефіцитного станів рахунку поточних операцій в Україні. Оцінено ймовірності та очікувані тривалості перебування у кожному зі станів. Упродовж періоду дефіциту поточного рахунку необхідно зауважити переважання цінових факторів формування його сальдо, під час профіциту – вплив факторів, що підтверджують активізацію інвестиційної діяльності. Вплив цінових факторів (насамперед індексу умов торгівлі) свідчить про залежність національної економіки від ситуації на світових ринках традиційного вітчизняного експорту. Своєю чергою, протягом періоду профіциту рахунку поточних операцій вплив валового нагромадження основного капіталу та індексу фінансового розвитку на сальдо поточного рахунку в Україні є невід’ємним і засвідчує вплив інвестиційних факторів на його формування. Це можна пояснити розширенням інвестиційного попиту (зокрема через зростання зовнішнього попиту) та посиленням руху капіталу.
Матеріал надійшов 28.04.2018
Посилання
- Salop, J. & Spitaller, E. (1980). Why Does the Current Account Matter? Staff Papers. International Monetary Fund, 27, 1, 101-134. Retrieved from http://www.jstor.org/stable/3866863. https://doi.org/10.2307/3866863
- Milesi-Ferretti, G. M. & Razin, A. (1996). Sustainability of persistent current account deficit. National Bureau of Economic Research. Working Paper 5467. Retrieved from http://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=4130.
- Milesi-Ferretti, G. M. & Razin, A. (1996). Current Account Sustainability: Selected East Asian and Latin American Experiences. National Bureau of Economic Research. Working Paper 5791. Retrieved from http://www.nber.org/papers/w5791. https://doi.org/10.5089/9781451853292.001
- Roubini, N. & Wachtel, P. (1998). Current Account Sustainability in Transition Economies. National Bureau of Economic Research. Working Paper 6468. Retrieved from www.nber.org/papers/w6468. https://doi.org/10.3386/w6468
- Nikolaychuk, S. & Shapovalenko, N. (2010). Analisys of current account deficit sustainability of Ukraine. Herald of National Bank of Ukraine, 9, 11-20.
- Obstfeld, M. & Rogoff, K. (2004). The Unsustainable US Current Account Position Revisited. National Bureau of Economic Research. Working Paper 10869. Retrieved from http://www.nber.org/papers/w10869. https://doi.org/10.3386/w10869
- Aristovnik, A. (2006). Current account deficit sustainability in selected transition economies. Proceedings of Rijeka Faculty of Economics, Journal of Economics and Business, 24 (1), 81-102. Retrieved from https://pdfs.semanticscholar.org/6389/773ffe865f46fbd2e8b936df1d030095e238.pdf.
- Sedat, M., Hobikoğlu, E. H. & Dalyancı, L. (2014). Structure and Sustainability of Current Account Deficit in Turkish Economy. Procedia – Social and Behavioral Sciences, 150, 977-984. Retrieved from https://ac.els-cdn.com/S1877042814051593/1-s2.0-S1877042814051593-main.pdf?_tid=cad0b066-bd9b-4e33-bc3e-067dfefd55d7&acdnat=1529251710_0ffb41660c5aed70f62d 49040d0c0f15. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2014.09.110
- Heidari, H., Katircioglu, S. T., & Davoudi N. (2012). Are Current Account Deficits Sustainable? New Evidence from Iran Using Bounds Test Approach to Level Relationship. Economics: The Open-Access, Open-Assessment E-Journal, 6, 46, 1-18. Retrieved from https://doi.org/10.5018/economics-ejournal.ja.2012-46
- Nikolaychuk, S. (2010). Current account deficit as external sustainability indicator, Herald of Banking University of National Bank of Ukraine, 2 (8), 17-21.
- Bazhenova, O. (2017). Estimating the sustainability of current account balance in Ukraine: modern trends. Business-Inform, 5, 170-177.
- Svirydzenka, K. (2016). Introducing a New Broad-based Index of Financial Development. International Monetary Fund. Working Paper 1605. Retrieved from http://www.imf.org/external/pubs/ft/wp/2016/wp1605.pdf. https://doi.org/10.5089/9781513583709.001
- International Debt Statistics. Retrieved from http://datatopics.worldbank.org/debt/ids/country/ukr#void.
- International Financial Statistics. Retrieved from http://data.imf.org/?sk=7CB6619C-CF87-48DC-9443-2973E161ABEB.
- World Development Indicators. Retrieved from http://databank.worldbank.org/ data/reports.aspx?source=wdi-database-archives-%28beta%29#.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Olena Bazhenova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
с) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).