Українська інноваційна політика: проблема смартспеціалізації
DOI:
https://doi.org/10.18523/2519-4739.2021.6.1.8-13Ключові слова:
регіональна інноваційна політика, смартспеціалізація, базові інновації, інноваційний університет, технологічна парадигмаАнотація
Метою статті є розкриття місця і ролі стратегії смартспеціалізації як одного з актуальних і центральних напрямів сучасної економічної політики. Показано, що в Україні залишається теоретично і практично малодослідженим питання економічної сутності і головної мети політики смартспеціалізації як форми державної інноваційної політики, а також важливість залучення університетів у стратегію смартспеціалізації в контексті створення базових інновацій, які можуть стати основою смартспеціалізацій регіонів.
У статті обґрунтовано, що в українському експертному середовищі домінантним залишається сприйняття стратегії смартспеціалізації як традиційної галузевої економічної політики, яка розглядає інноваційні процеси як фактор підвищення конкурентоспроможності існуючих виробництв, тобто без особливої зміни технологічної структури економіки країни чи регіону. У статті доводиться, що головним змістом політики формування смартспеціалізації має бути пріоритетний розвиток нових високотехнологічних галузей економіки, виробництв, що належать до поточної та майбутньої технологічних парадигм.
Представлено результати вивчення основних напрямів розвитку топових європейських інноваційних університетів. Ці результати засвідчили тісний зв’язок інноваційних університетів зі створенням базових інновацій для розвитку нового високотехнологічного бізнесу. Аналіз показав, що Україна поки що не тільки не може увійти до європейського рейтингу інноваційних університетів, але й серйозно відстає за загальною кількістю європейських патентів на одну країну. Це свідчить, що країна фактично відмовилась від базових інноваційних змагань з Європою. Політика смартспеціалізації має сприяти виправленню цієї ситуації. Позитивний ефект такої політики багато в чому залежить від активного формування сучасних інноваційних університетів, які спроможні створювати та комерціалізувати базові інновації шумпетерівського типу, зумовлюючи появу нових високих технологій.
JEL classіfіcatіon: O25, O38, R11
Посилання
- Centre for Economic Recovery. (2020). Audit of the economy of Ukraine. Vectors of economic development 2030. https://nes2030.org.ua/?fbclid=IwAR2n7HwFWa2nptw7alD__If6j8neTGLRaMJOXyV1OQcmCf34NHsjAXiw9YM#rec246061582 [in Ukrainian].
- European Commission. (2010). Europe 2020: A strategy for smart, sustainable and inclusive growth. COM (2010) 2020, Brussels.
- Fiori, G. (2018). Ukraine, a smart specialization approach. Mapping of economic, innovative, and scientific potential in Serbia/Ukrainе/Moldova. Outline final report, Kyiv.
- Foray, D., Morgan, K., & Radosevic, S. (2018). The Role of Smart Specialisation in the EU Research & Innovation Policy Landscape. European Commission.
- Guide to Research and Innovation Strategies for Smart Specialisation (RIS 3). (2012). Luxembourg: Publications Office of the European Union. https://ec.europa.eu/regional_policy/sources/docgener/guides/smart_spec/strength_innov_regions_en.pdf
- Hassink, R., Isaksen, A., & Trippl, M. (2019). Towards a comprehensive understanding of new regional industrial path development. Regional Studies, 53(11), 1636–1645. https://doi.org/10.1080/00343404.2019.1566704
- Hegyi, F. B., & Rakhmatullin, R. (2017). Implementing smart specialisation – thematic platform on industrial modernisation. EUR 28769 EN. Luxembourg: Publications Office of the European Union. http://doi.org/10.2760/312534
- Innovation Union: A Europe 2020 Initiative. (2010). http://ec.europa.eu/research/innovation-union/index_en.cfm
- National Economic Strategy for the period up to 2030. (2021). Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine, March 3, 2021, № 179. https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennyanacionalnoyi-eko-a179 [in Ukrainian].
- Report – The Role of Smart Specialisation in the EU Enlargement and Neighbourhood Policies. (2016). (D5.29) Danube-INCO.NET, the European Union’s Seventh Framework Programme.
- State strategy of regional development for 2021-2027. (2020). Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine, August 5, 2020, № 695. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/695-2020-%D0%BF#Text [in Ukrainian].
- SMART Specialization: six months after the adopted regional development strategies. UCMC 29.07.2020. https://www.youtube.com/watch?v=rpm8ANL6b5o [in Ukrainian].
- The S3 Platform. Smart Specialisation Platform. https://s3platform.jrc.ec.europa.eu/home
- Yegorov, I., & Ryzhkova, Yu. (2018). Innovation Policy and Implementation of Smart Specialization in Ukraine. Economy and Forecasting, 3, 48–64. https://doi.org/10.15407/eip2018.03.048
- Yegorov, I. (Ed.). (2020). Formation of “smart specialization” in the economy of Ukraine. NAS of Ukraine, SI “Institute of Economics and Forecasting of NAS of Ukraine”. Electronic data. Kyiv [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Iurii Bazhal
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
с) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
