Залучення студентів до участі в дослідницьких процесах під час вивчення економічних дисциплін
DOI:
https://doi.org/10.18523/2519-4739.2021.6.1.34-39Ключові слова:
поведінкова економіка, методи навчання, мікроекономіка, прийняття рішень, пріоритети споживачаАнотація
У статті розглянуто позитивні можливості, які розкриваються завдяки залученню студентів до участі в дослідницьких процесах під час навчання. Проведений аналіз показав, що інтегральне поєднання під час набуття студентами компетентностей таких елементів, як індивідуальний та груповий підхід при прийнятті рішень, багатокритеріальна оцінка, креативні методи дослідження, врахування закономірностей поведінкової економіки тощо, дає змогу студентам краще оволодіти відповідними сферами знань. Важливим питанням є мотивація студентів до навчання. Поведінкові аспекти є ефективним інструментом для формування і розвитку у студентів зацікавленості в поглибленому вивченні економічних дисциплін. Метою статті є визначення чинників, завдяки яким практичне застосування прийомів прийняття рішень якісно впливає на результати навчання. Якщо навчальні кейси стосуються розв’язання економічних питань, які часто виникають перед студентами в їхньому повсякденному житті, то це дає можливість максимально активізувати їх креативну участь у навчальному процесі, адже вони відчувають більшу зацікавленість у пошуку «кращого» рішення. Набуття знань є більш ефективним не на абстрактних або відсторонених прикладах, а на кейсах розв’язання «своєї» економічної проблеми. Особливу увагу приділено питанням розроблення відповідних кейсів-завдань, а також процедури подальшого аналізу результатів вирішення (розв’язання) таких кейсів. Здійснення студентами зазначених досліджень на заняттях з економічних дисциплін сприяє формуванню у них більш активного ставлення до навчання. Стаття розкриває роль застосування моделей поведінкової економіки в навчальному процесі. Залучення студентів до участі в дослідницьких процесах під час вивчення окремих дисциплін має стати одним з обов’язкових навчальних елементів для більш ефективного набуття необхідних компетентностей. Наведений у статті приклад свідчить про доцільність і корисність широкого впровадження пропонованих підходів у практику викладання економічних дисциплін.
JEL classification: А13, А22, D03, D81
Посилання
- Bugrov, O., & Bugrova, O. (2017). Formation of a cumulative model for managing the value of construction projects. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 5, Issue 3 (89), 14–22. https://doi.org/10.15587/1729-4061.2017.110112
- Camerer, C. F., Loewenstein, G., & Rabin, M. (Eds.). (2004). Advances in Behavioral Economics. New Jersey, Princeton: Princeton University Press.
- Dawnay, Е., & Shah, H. (2005). Behavioural economics: seven principles for policy-makers. United Kingdom, London: New economics foundation.
- Goebel, J., & Maistry, S. (2018). Recounting the role of emotions in learning economics: Using the Threshold Concepts Framework to explore affective dimensions of students’ learning. International Review of Economics Education. https://doi.org/10.1016/j.iree.2018.08.001
- Hampton, S., & Adams, R. (2018). Behavioural economics vs social practice theory: Perspectives from inside the United Kingdom government. Energy Research & Social Science, 46, 214–224. https://doi.org/10.1016/j.erss.2018.07.023
- Lisciandra, C. (2018). The role of psychology in behavioral economics: The case of social preferences. Studies in History and Philosophy of Science, 1–11. https://doi.org/10.1016/j.shpsa.2018.01.010
- Mittal, B. (2014). Self-Concept Clarity: Exploring Its Role in Consumer Behavior. Journal of Economic Psychology. http://dx.doi.org/10.1016/j.joep.2014.11.003
- Neto, J. C., Filipe, J. A., & Caleiro, A. B. (2019). Creativity and innovation: A contribution of behavioral economics. International Journal of Innovation Studies, 3, 12–21. https://doi.org/10.1016/j.ijis.2019.06.003
- Parsons, R., & Mamo, M. (2017). The Source and Impact of Student Preconceptions in Economics Principles Classes. International Review of Economics Education. http://dx.doi.org/doi:10.1016/j.iree.2017.04.001
- Rehman, T.u. (2016). Historical context of behavioral economics. Intellectual Economics, 10, 128–132. http://dx.doi.org/10.1016/j.intele.2017.03.006
- Saaty, T. (1993). Decision-making: A method for analyzing hierarchies. Moscow: Radio and communication [in Russian].
- Samson, A. (Ed.). (2017). The Behavioral Economics Guide 2017. Behavioral Science Solutions Ltd. http://www.behavioraleconomics.com
- Thaler, R. H., Sunstein, C. R., & Balz, J. P. (2010). Choice architecture. https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=1583509
- Yang, C.-C., & Chiou, W.-B. (2010). Substitution of healthy for unhealthy beverages among college students. A health-concerns and behavioral-economics perspective. Appetite, 54, 512–516. https://doi.org/10.1016/j.appet.2010.02.004
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Olena Bugrova, Ihor Lukyanchuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
с) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
