Чи впливають культурні особливості на онлайн-взаємодію стейкхолдерів з університетами в контексті пандемії COVID-19

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2519-4739.2022.7.1.20-28

Ключові слова:

COVID-19, залученість користувачів, соціальні медіа, університети, студенти

Анотація

Зміни умов функціонування університетів і формату надання освітніх послуг, спричинені пандемією COVID-19, значно підвищили роль соціальних медіа в комунікаційній політиці закладів освіти. Нова реальність перетворила їх на один із основних каналів зовнішньої комунікації, через які університети змогли продовжити спілкуватися зі стейкхолдерами, обговорюючи як внутрішні питання функціонування університетів, так і загальносоціальні аспекти. Забезпечення ефективного використання соціальних мереж для комунікації з цільовими аудиторіями вимагає від університетів, зокрема, розуміння важливості та рівня впливу на залученість аудиторії культурного контексту.
У статті проаналізовано рівень використання соціальних мереж «Фейсбук» та «Інстаграм» найвпливовішими закладами вищої освіти країн Східного партнерства для встановлення наявності впливу культурних особливостей країн на залученість аудиторії в соціальних мережах. Дослідження передбачало перевірку таких гіпотез: 1) стейкхолдери в колективістських культурах з вищим рівнем дистанціювання влади будуть більш схильними до підвищення рівня залученості в соціальних мережах за умови обмеженого доступу до офлайн-спілкування; 2) стейкхолдери в країнах, культура яких характеризується високою схильністю до уникнення невизначеності та націленістю на довгострокову перспективу, також демонструватимуть зростання онлайн-залученості.
Перевірка гіпотез базувалась на даних про рівень активності користувачів на сторінках соціальних мереж 5 університетів з кожної з країн Східного партнерства в допандемічний (2019 р.) та пандемічний (2020 р.) періоди. Дані отримано за методологією Popsters.com. Культурні профілі країн побудовано на основі 6-вимірної культурної моделі Хофстеде.
Результати показали, що динаміка активності стейкхолдерів у соцмережах «Фейсбук» та «Інстаграм» для найвпливовіших університетів країн Східного партнерства не залежить від культурного профілю країни. Водночас динаміка користування соціальними мережами підтвердила прагнення стейкхолдерів до спілкування з університетами онлайн. Отже, можна зробити попередній висновок про те, що університети можуть розширювати свою присутність у цифровому комунікаційному просторі, звертаючись одночасно до представників своїх цільових аудиторій з різних країн і не диференціюючи свої комунікаційні звернення. Результати дослідження також вказують на перспективи розширення контингенту за рахунок студентів з інших країн через зростання дистанційної мобільності, адже немає потреби в різних підходах до організації ефективної цифрової комунікації.

JEL classіfіcatіon: M30, M39, I20, I29

Біографії авторів

Olga Voropai, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Воропай Ольга Костянтинівна – кандидат економічних наук, доцент кафедри маркетингу та управління бізнесом Національного університету «Києво-Могилянська академія»

olga.voropai@ukma.edu.ua

Kateryna Pichyk, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Пічик Катерина Валеріївна – кандидат економічних наук, доцент, завідувачка кафедри маркетингу та управління бізнесом Національного університету «Києво-Могилянська академія»

pichykkv@ukma.edu.ua

Nina Chala, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Чала Ніна Дмитрівна – доктор наук з державного управління, професор кафедри маркетингу та управління бізнесом Національного університету «Києво-Могилянська академія»

n.chala@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Academic Influence. (2021). The InfluenceRanking™ Engine: Our Ranking Technology Explained [accessed April 2021].
  2. Chala, N., Pichyk, K., Voropai, O., & Bilovodska, O. (2021). Customer Engagement with Universities’ Social Media after COVID-19: EaP Countries Case. In International Scientific and Practical Conference “Sustainable Development in the Post-Pandemic Period” (SDPPP-2021), SHS Web Conf., 126. https://doi.org/10.1051/shsconf/202112608001
  3. Dennehy, E. (2015, June 30). Hofstede and Learning in Higher Level Education: An Empirical Study. International Journal of Management in Education, 9(3). https://doi.org/10.1504/IJMIE.2015.070125
  4. Eldridge, K., & Cranston, N. (2009). Managing Transnational Education: Does National Culture Really Matter? Journal of Higher Education Policy and Management, 31(1), 67–79.
  5. Gokmen, Y., Baskici, C., & Ercil, Y. (2021). The Impact of National Culture on the Increase of COVID-19: A Cross-Country Analysis of European Countries. International Journal of Intercultural Relations, 81, 1–8.
  6. Hofstede Insights. (2021a). Country Comparison: Armenia, Azerbaijan, Belarus, Ukraine. Retrieved April 14, 2021, from https://www.hofstede-insights.com/country-comparison/armenia,azerbaijan,belarus,ukraine/
  7. Hofstede Insights. (2021b). Country Comparison: Georgia, Moldova. Retrieved April 14, 2021, from https://www.hofstedeinsights.com/country-comparison/georgia,moldova/
  8. Hur, W.-M., & Kim, Y. (2017). How Does Culture Improve Consumer Engagement in CSR Initiatives? The Mediating Role of Motivational Attributions. Corporate Social Responsibility and Environmental Management, 24(6), 620–633. https://doi.org/10.1002/csr.1432
  9. Ibanez, A., & Sisodia, G. S. (2020, September 30). The Role of Culture on 2020 SARS-Cov-2 Country Deaths: A Pandemic Management Based on Cultural Dimensions. GeoJournal. https://doi.org/10.1007/s10708-020-10306-0
  10. InMind. (2020, August). Attitude of the Population to the Media and Consumption of Different Types of Media in 2020 [research report].
  11. Khrapkina, V., & Pichyk, K. (Eds.). (2022). Transformation of management and marketing approaches in the post-pandemic period. Kyiv: Interservice.
  12. Maaravi, Y., Levy, A., Gur, T., Confino, D., & Segal, S. (2021, February 11). The Tragedy of the Commons”: How Individualism and Collectivism Affected the Spread of the COVID-19 Pandemic. Front Public Health, 9(627559). https://doi.org/10.3389/fpubh.2021.627559
  13. Manolesku, I. T., Prodan, A., & Arustei, C. C. (2016). Horizontal Objectives of EU Programmes and the Socio-Cultural Context for EaP Members. CES Working Papers VIII, 3.
  14. Messner, W. (2020, November 20). Understanding the Influence of Culture on Customer Engagement and Recommendation Intentions. Journal of Strategic Marketing. https://doi.org/10.1080/0965254X.2020.1849363
  15. Minkov, M., Hofstede, G., & Hofstede, G. J. (2010). Cultures and Organizations: Software of the Mind, Third Edition. McGraw-Hill Education.
  16. Nam, H., & Kannan, P. K. (2020). Environment in Global Markets: Cross-Cultural Implications for Evolving Customer Journeys. Journal of International Marketing, 28(1), 28–47.
  17. Nguyen, B., Chang, K., & Simkin, L. (2014). Customer Engagement Planning Emerging From the “Individualist-Collectivist”- Framework : An Empirical Examination in China and UK. Marketing Intelligence & Planning, 32(1), 41–65.
  18. Pergelova, A., & Angulo-Ruiz, F. (2017). Comparing Advertising Effectiveness in South-American and North-American Contexts: Testing Hofstede’s and Inglehart’s Cultural Dimensions in the Higher Education Sector. International Journal of Advertising.
  19. The Reviews of Marketing Communications, 36, 870–892. Pookulangara, S., & Koesler, K. (2011). Cultural Influence on Consumers’ Usage of Social Networks and Its’ Impact on Online Purchase Intentions. Journal of Retailing and Consumer Services, 11(4), 348–354.
  20. Sikorska, I. (2017). Integration of EaP Countries’ Universities into EHEA: Differentiated Approach. Eurolimes, 22, 297–306.
  21. Sikorskaya, I. (2019). Reformation of Higher Education in the EaP countries: cultural dimensions under the shadow. CSE Working papers 19/01.
  22. Tang, T. (2011). Marketing Higher Education Across Borders: A Cross-Cultural Analysis of University Websites in the US and China. Chinese Journal of Communication, 4(4), 417–429.
  23. Wang, Y. (2021). Government Policies, National Culture and Social Distancing During the First Wave of the COVID-19 Pandemic: International Evidence. Safety Science, 135(105138).
  24. Webster, G. D., Howell, J., Losee, J., Mahar, E., & Wongsomboon, V. (2021). Culture, COVID-19, and Collectivism: A Paradox of American Exceptionalism? Personality and Individual Differences, 178(101853).

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-05

Як цитувати

Voropai, O., Pichyk, K., & Chala, N. (2022). Чи впливають культурні особливості на онлайн-взаємодію стейкхолдерів з університетами в контексті пандемії COVID-19. Наукові записки НаУКМА. Економічні науки, 7(1), 20–28. https://doi.org/10.18523/2519-4739.2022.7.1.20-28

Номер

Том 7 № 1 (2022): Наукові записки НаУКМА. Економічні науки

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Olga Voropai, Kateryna Pichyk, Nina Chala

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

с) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).