Методологія історико-економічного дослідження досвіду повоєнної відбудови

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.18523/2519-4739.2022.7.1.79-86

Ключові слова:

функції та методи економічної історії, принцип інтегративності, російсько-українська війна, плани повоєнної відбудови, зовнішня допомога, національні інтереси, історичний досвід

Анотація

У статті представлено сучасний методологічний інструментарій історико-економічного дослідження як засіб наукового пізнання міжнародного досвіду повоєнної відбудови економіки з метою подальшої імплементації цього досвіду в процесі реконструкції національного господарства та відновлення соціогуманітарного простору України. Використано сукупність методів і підходів, які дали змогу розкрити методологічний арсенал історико-економічних досліджень у єдності з їхніми функціями. Поєднання аналізу різних інструментів і синтезу методологічних підходів спрямоване на досягнення системності та забезпечення результативності актуальних дослідницьких програм історичного досвіду повоєнної відбудови економіки.
Результатом дослідження є методологічне забезпечення наукового пізнання міжнародного досвіду повоєнної відбудови економіки. Обґрунтовано доцільність застосування принципу інтегративності як синтезу емпіричних історико-економічних і теоретичних знань. Розкрито зміст світоглядної функції економічної історії, яка реалізується через деміфологізацію та об’єктивізацію знань про зміст і детермінанти повоєнної відбудови. Показано, як акумулятивна функція економічної історії пов’язана з формуванням реалізму економічного мислення. Обґрунтовано прогностичну функцію економічної історії – передбачення майбутнього розвитку і можливих напрямів розгортання подій на основі попереднього досвіду. Компаративний аналіз дає змогу розглянути динаміку відновлення економіки в різних країнах, розвиток відмінних економічних систем та їхніх національних моделей. Наголошено, що історичний досвід реалізації планів і програм відбудови потрібно вивчати в єдності онтологічної, телеологічної та аксіологічної складових. Значення методів і засад дослідження розкрито за допомогою історичних прикладів.
Зроблено висновок, що вивчення історичного досвіду, формування міцного теоретичного підґрунтя та програми економічних перетворень сприятимуть забезпеченню успішності повоєнної відбудови України. Уточнено співвідношення понять «парадигма» і «доктрина» стосовно економічної політики відновлення. Результати дослідження будуть корисними для вивчення та врахування історичного досвіду в процесі повоєнного відновлення економіки України.

JEL classіfіcatіon: B40, N44, N45, O19

Біографія автора

Viktoriia Nebrat, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Небрат Вікторія Василівна – доктор економічних наук, професор кафедри економічної теорії Національного університету «Києво-Могилянська академія»

v.nebrat@ukma.edu.ua

Посилання

  1. Bazilevich, V. (Ed.). (2015). Paradigmatic shifts in the economic theory of the XXI century: Proceedings of the II International Scientific and Practical Conference October 15-16, 2015. Taras Shevchenko National University of Kyiv. https://econom.univ.kiev.ua/wp-content/uploads/science/conferences/2015/Paradigm/materials2015.pdf#page=77 [in Ukrainian].
  2. Boyko, A. (2016). The theory of sustainability in economics: the conceptual apparatus. In Modern Economic Theories: History, Methodology and Prospects of Development (pp. 77–81). KNEU [in Ukrainian].
  3. Heyets, V. (Ed.). (2015). M. I. Tugan-Baranovsky: scientist, citizen, statesman. To the 150th anniversary of his birth. Naukova Dumka [in Ukrainian].
  4. Heyets, V. (Ed.). (2018). Economy of Ukraine in research and forecasting: 20 years of the Institute of Economics and Forecasting of the National Academy of Sciences of Ukraine. Institute of Economics and Forecasting, NAS of Ukraine. http://ief.org.ua/docs/mg/303.pdf [in Ukrainian].
  5. Ivanov, S. (2019). Economic recovery and development of countries after armed conflicts and wars: Ukraine’s opportunities that have not lost yet. Economy of Ukraine, 1, 75–89 [in Ukrainian].
  6. Judt, T. (2020). Postwar: A History of Europe Since 1945. Nash Format [in Ukrainian].
  7. Kedrov, B. (1973). On the synthesis of sciences. Questions of Philosophy, 3, 77–83 [in Russian].
  8. Leonenko, P. (2000). Economic reform in West Germany (1948–1958). History of Economics and Economic Thought of Ukraine, 31–32, 3–12 [in Ukrainian].
  9. Nebrat, V. (2021). Institutional models of public order as a factor of economic development and national welfare. History of Economics and Economic Thought of Ukraine, 54, 93–117. https://doi.org/10.15407/ingedu2021.54.093 [in Ukrainian].
  10. Nebrat, V. (2022). Values of society during the war and postwar reconstruction: the historical dimension. In Values in the modern world: theoretical analysis and practical experience (pp. 12–15). http://dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/25631/1/Czinnisni_orienturu_2022.pdf [in Ukrainian].
  11. Nebrat, V., Gorin, N. et al. (2021). Historical determinants of Ukraine’s inclusion in the system of international economic relations (V. Nebrat, Ed.). Institute of Economics and Forecasting, NAS of Ukraine. http://ief.org.ua/wp-content/uploads/2022/06/Istorychni-determinanty.pdf [in Ukrainian].
  12. Polanyi, K. (1957). The Great Transformation: The Political and Economic Origins of Our Time. The Beacon Press.
  13. Salikhova, O., & Bak, G. (2015). The role of foreign technologies in investment and innovation modernization of the economy: the experience of the Republic of Korea, lessons for Ukraine. Economics and Forecasting, 1, 105–120. https://doi.org/10.15407/eip2015.01.105 [in Ukrainian].
  14. Slyvka, T., Kudlasevych, O., & Didkivska, L. (2022). Theory and practice of finding the optimal combination of market principles and state regulation of the economy. InterConf, 95, 61–72. https://doi.org/10.51582/interconf.19-20.01.2022.005 [in Ukrainian].
  15. Sobolev, V., & Soboleva, M. (2020). The methodology of historical and economic research as a factor and a mean of demythologizing the historical development of economics in its organizational and institutional dimension. Bulletin of V. N. Karazin Kharkiv National University Economic Series, 99, 15–30. https://doi.org/10.26565/2311-2379-2020-99-02 [in Ukrainian].
  16. Suprun, N. (Ed.). (2017, 2019). Political Economy of Social Progress of Vsevolod Holubnychy (Vol. 1, 2). Naukova Dumka [in Ukrainian].
  17. Tarasevich, V. (2002). Economic synergetics: conceptual aspects. Economics and Forecasting, 4, 57–67 [in Ukrainian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-05

Як цитувати

Nebrat, V. (2022). Методологія історико-економічного дослідження досвіду повоєнної відбудови. Наукові записки НаУКМА. Економічні науки, 7(1), 79–86. https://doi.org/10.18523/2519-4739.2022.7.1.79-86

Номер

Том 7 № 1 (2022): Наукові записки НаУКМА. Економічні науки

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2022 Viktoriia Nebrat

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

с) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).