Державний борг і післявоєнне економічне зростання України: системно-динамічний підхід
DOI:
https://doi.org/10.18523/2519-4739.2023.8.1.32-39Ключові слова:
державний борг і реструктуризація боргу, національні запаси, співвідношення державного боргу до ВВП, російська військова агресія, післявоєнне економічне зростання, системна динаміка та імітаційне моделювання, криві перевищення та осциляціїАнотація
Метою статті є дослідження післявоєнної національної економіки, особливо перевантаженої значними військовими витратами та наслідками реструктуризації державного боргу у воєнний період.
Методи дослідження: використовуються методи моделювання системної динаміки, зокрема S-подібні динамічні моделі зростання, перевищення та колапсу. Для демонстрації сценарних варіантів можливої мінімізації зовнішнього боргу використано осциляційні моделі поведінки.
Результати дослідження. Динамічна гіпотеза про нелінійну поведінку траєкторії післявоєнного боргу виявила внутрішні темпи зростання боргозалежної економіки та переломну точку неможливості повернення до стабільного економічного зростання без радикального рішення про скасування державного боргу. Безпосереднім наслідком негативного рішення щодо списання боргу будуть непередбачувані, навіть хаотичні, коливання темпів зростання національної економіки. Було виконано базове моделювання для підтвердження результатів дослідження. Вбудована макроструктура типу «залежна економіка» не дозволяє подолати критичний рівень боргового навісу та потребує нової національної моделі з відповідною політикою для стабілізації економіки. Ефективність погашення післявоєнного боргу залежить здебільшого від інноваційного фонду, який буде створений експортними можливостями в межах плану післявоєнного відновлення.
Можливе застосування результатів дослідження: використання державними органами, які відповідають за макроекономічну боргову політику.
Висновки. Отримані результати дослідження дають змогу зробити висновок про неможливість розвитку національної економіки в наявному економічному укладі країни, що розвивається. Борговий зашморг, який неможливо усунути, не дозволяє розвивати національну інноваційну економіку та забезпечувати економічне зростання й розвиток.
JEL classification: E37, F34, F35, G28, H63
Посилання
- Azam, M., & Feng, Y. (2015). Does military expenditure increase external debt? Evidence from Asia. Defence and Peace Economics, 28(5), 550–567. https://doi.org/10.1080/10242694.2015.1072371
- Barlas, Y. (2002). System dynamics: systemic feedback modeling for policy analysis. In Knowledge for sustainable development: an insight into the Encyclopedia of life support systems, 1 (pp. 1131–1175). UNESCO Publishing – Eolss.
- Bogdan, T. (2023, January 30). Riativne kolo i pobichni naslidky zovnishnoho finansuvannia Ukrainy [Lifeline and side effects of Ukraine’s external financing]. Ekonomichna Pravda. https://www. epravda.com.ua/columns/2023/01/30/696492/ [in Ukrainian].
- Brzoska, M. (1983). Research communication: The military related external debt of Third World countries. Journal of Peace Research, 20(3), 271–277. https://doi.org/10.1177/002234338302000308
- Das, M. U. S., Papaioannou, M. M. G., & Trebesch, C. (2012). Sovereign debt restructurings 1950–2010: Literature survey, data, and stylized facts. IMF Working Paper. https://www.imf.org/external/pubs/ft/wp/2012/wp12203.pdf
- Ford, F. A. (1999). Modelling the environment: an introduction to system dynamics models of environmental systems. Ch. 7, 18. Island Press.
- Gorodnichenko, Y., Sologoub, I., & Weder, B. (Eds.). (2022). Rebuilding Ukraine: Principles and Policies. CEPR Press.
- Lewis, J. I. D. E. (2013). Modelling sovereign debt induced banking crises: theory, application and policy conundrums. University of West Indies.
- Megliani, M. (2015). Sovereign debt. Genesis–Restucturing–Litigation. Springer.
- Moore, M. J. (1989). Inventories in the Open Economy Macro Model: A Disequilibrium Analysis. The Review of Economic Studies, 56(1), 157–162.
- Pettis, M. (2001). The volatility machine: Emerging economies and the threat of financial collapse. Oxford University Press.
- Plieshakova, N., Plieshakova, O., Yafinivich, O., & Kirov, B. (2022). Debt security of Ukraine under the conditions of the martial law. Business & Law, 15(2), 36–42. https://iverieli.nplg.gov.ge/bitstream/1234/415401/1/Biznesi_Da_Kanonmdebloba_2022_N2.pdf [in Ukrainian].
- Ukraine government debt: % of GDP. 2019–2021. (2021). https://www.ceicdata.com/en/indicator/ukraine/government-debt--ofnominal-gdp
- Xinhuanet. (2022). Ukraine approves 2022 state budget. http://www.news.cn/english/2021-12/02/c_1310347993.htm
- Yamaguchi, K., & Yamaguchi, Y. (2021). Accounting system dynamics modelling of money stocks as debts. Theory and case analysis of Japan. In R. Y. Cavana, B. C. Dangerfield, O. V. Pavlov, M. J. Radzicki, & I. D. Wheat (Eds.), Feedback Economics: Economic Modelling with System Dynamics. Springer International Publishing AG.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Hennadii Hryhoriev
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
с) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).