Інновації як вирішальний фактор наздоганяльного економічного зростання
DOI:
https://doi.org/10.18523/2519-4739.20194.1.3-8Ключові слова:
фактори економічного зростання, теорія економічного розвитку Шумпетера, економіка наздоганяння, інновації, загальний фактор продуктивностіАнотація
Метою дослідження є розробка проблеми нездатності багатьох висхідних країн, включно з Україною, подолати розрив ВВП на душу населення з розвинутими країнами. Методом дослідження стало застосування теорії економічного розвитку Й. Шумпетера, зокрема її маловідомого концептуального положення про «інновації» як ізольований чинник економічного зростання. Такий підхід дає змогу запропонувати нову методологію вивчення економічної природи вирішальних факторів наздоганяльного економічного зростання, серед яких головну роль відіграє активна державна інноваційна політика. Основні результати проведеного дослідження пов’язані з обґрунтуванням концептуального значення категорії «інновацій Шумпетера» як ізольованого чинника економічного розвитку, який створює нову додану вартість. Показано, що в традиційних моделях економічного зростання, які належать до неокласичного напряму економічної теорії, феномен інновацій не розглядається як відокремлена від традиційних агрегованих факторів економічного зростання рушійна сила економічного розвитку. Практичним наслідком такої методологічної позиції стає недооцінка важливості інноваційної політики як головного пріоритету наздоганяльної економіки. Традиційний пакет рекомендацій для таких країн не містить рецептів щодо створення потенціалу для розвитку інноваційної економіки, а пов’язаний тільки з підвищенням ефективності вже наявних ресурсів. У статті обґрунтовано висновок про важливість визнання і теоретиками, і політиками висхідних країн вирішальної ролі інноваційної економічної політики у разі запровадження моделі наздоганяльного розвитку та розв’язання проблеми «пастки середнього доходу», а також підтримки та стимулювання підприємств з інноваційними технологіями.
Матеріал надійшов 30.04.2019
Посилання
- Schumpeter, J. (1934). Theory of economic development: An inquiry into profits, capital, credit, interest, and the business cycle. Cambridge, MA: Harvard University Press.
- OECD. (2017). OECD Science, Technology and Industry Scoreboard 2017. OECD Publishing, Paris. (Such biannual analytical reports have been publishing since 1999).
- World Bank. (2014). World Bank Group support for innovation and entrepreneurship: an independent evaluation. Independent Evaluation Group (IEG) studies. Washington, DC: World Bank Group. DOI: https://doi.org/10.1596/978-1-4648-0136-5_ch3
- UNCTAD. (2018). Technology and Innovation Report 2018 – Harnessing Frontier Technologies for Sustainable Development (UNCTAD/TIR/2018). DOI: https://doi.org/10.18356/ce1fde9a-en
- Bazhal, I., & Pisotska, I. (2012). The necessity of studying J. Schumpeter’s theory of economic development in Ukrainian universities. Scientific Papers NaUKMA. Pedagogical, Psychological Science and Social Work, 136, 14–18.
- Grossman, G. M., & Helpman, E. (1991). Innovation and growth in the Global Economy. Cambridge, MA: MIT Press.
- Aghion, P., & Howitt, P. W. (1992). A model of growth through creative destruction. Econometrica, 60 (2), 323–351. DOI: https://doi.org/10.2307/2951599
- Durlauf, S. N., & Blume, L. E. (Eds.) (2010). Economic Growth. Palgrave Macmillan.
- Aghion, P., & Howitt, P. W. (2009). The Economics of Growth. The MIT Press.
- Barro, R. J., & Sala-i-Martin, X. (1995). Economic Growth. McGraw-Hill, Inc.
- Romer, P. M. (1990). Endogenous Technological Change. Journal of Political Economy, 98 (5), Part 2, 71–102.
- Hanusch, H. & Pyka, A. (Eds.) (2007). Elgar Companion to Neo-Schumpeterian Economics (Elgar original reference). Edward Elgar Publishing. DOI: https://doi.org/10.4337/9781847207012
- Dosi, G. (2012). Economic organization, industrial dynamics and development: Selected essays. Sant'Anna School of Advanced Studies, Pisa, Italy.
- Bazhal, I. (2017). The Political Economy of Innovation Development: Breaking the Vicious Cycle of Economic Theory. New York: Springer Nature, Palgrave Macmillan.
- McKinsey & Company. (2018). Outperformers: High-growth emerging economies and the companies that propel them. The McKinsey Global Institute.
- OECD. (2018). OECD Compendium of Productivity Indicators 2018. OECD Publishing, Paris. DOI: https://doi.org/10.1787/pdtvy-2018-en
- Albuquerque, E. (2007). Inadequacy of technology and innovation systems at the periphery. Cambridge Journal of Economics, 31, 669–690.
- Kim, L., & Nelson, R. R. (Eds.). (2000). Technology, Learning, and Innovation: Experiences of Newly Industrializing Economies. Cambridge: Cambridge University Press.
- Kohli, H. S., Charma, A., & Sood, A. (Eds.). (2011). Asia 2050: Realizing the Asian. SAGE Publications Pvt. Ltd.
- Lee, K. (2013). Schumpeterian Analysis of Economic Catch-up: Knowledge, Path-Creation, and the Middle-Income Trap. Cambridge University Press. DOI: https://doi.org/10.1017/cbo9781107337244
- Lee, K., & Malerba, F. (2017). Catch-up cycles and changes in industrial leadership: Windows of opportunity and responses of firms and countries in the evolution of sectoral systems. Research Policy, 46 (2), 338–351. DOI: https://doi.org/10.1016/j.respol.2016.09.006
- Perez, C. (2002). Technological revolutions and financial capital: The dynamics of bubbles and golden ages. Edward Elgar Publishing.
- European Commission. (2010). Europe 2020: A strategy for smart, sustainable and inclusive growth. COM (2010) 2020, Brussels.
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Iurii Bazhal
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
с) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).